Кредитні канікули та реструктуризація боргів: судова практика та нові правові тенденції

Повномасштабна війна суттєво вплинула на платоспроможність населення та бізнесу в Україні. Руйнування виробничої інфраструктури, релокація підприємств і скорочення доходів громадян спричинили різке зростання кредитних ризиків. У таких умовах особливого значення набули механізми кредитних канікул і реструктуризації боргів, які дають змогу позичальникам тимчасово зменшити фінансове навантаження, а банкам - уникнути різкого зростання частки проблемних кредитів.

Українське законодавство прямо не визначає поняття кредитних канікул. У практиці банківського права під ними зазвичай розуміють тимчасове відтермінування виконання кредитних зобов'язань або зміну графіка платежів без припинення самого зобов'язання. Такий підхід випливає із загальних положень цивільного законодавства. Відповідно до статей 525, 526 та 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і є обов'язковими для сторін, але можуть бути змінені за взаємною згодою сторін договору. Саме на цій договірній природі базуються більшість програм кредитних канікул, які банки пропонують клієнтам.

Важливу роль у формуванні політики кредитних канікул відіграє Національний банк України. Після початку повномасштабного вторгнення НБУ рекомендував банкам застосовувати гнучкі підходи до позичальників, фінансовий стан яких погіршився через війну. Регулятор звернув увагу, що банки можуть пропонувати клієнтам реструктуризацію заборгованості або кредитні канікули, але такі рішення приймаються індивідуально, з урахуванням платоспроможності позичальника. При цьому НБУ підкреслює, що відтермінування платежів не означає списання боргу: відсотки за користування кредитом у більшості випадків продовжують нараховуватися.

Окремі гарантії передбачені законодавством для військовослужбовців та членів їх сімей. Законодавчі зміни, прийняті починаючи з 2014 року, забороняють нарахування штрафних санкцій і пені за кредитними зобов'язаннями військових під час дії особливого періоду, а також передбачають можливість відтермінування виконання зобов'язань з першого дня призову або участі в бойових діях і поширюються також на дружин і чоловіків захисників/захисниць. Ці норми мають соціальну спрямованість і покликані захистити осіб, які беруть безпосередню участь у захисті держави.

На практиці кредитні канікули часто є лише першим етапом врегулювання проблемної заборгованості. Якщо фінансові труднощі позичальника мають довгостроковий характер, застосовується реструктуризація боргу. Реструктуризація передбачає зміну умов кредитного договору і може включати продовження строку кредитування, зміну процентної ставки, перегляд графіка платежів, списання частини штрафних санкцій або інші інструменти фінансового оздоровлення.

Українське законодавство останніми роками розвиває інститут превентивної реструктуризації, який дозволяє боржнику домовитися з кредиторами ще до відкриття справи про банкрутство. Такий механізм відповідає підходам Європейського Союзу, закріпленим у Директиві ЄС 2019/1023 про реструктуризацію та неплатоспроможність, і спрямований на збереження економічно життєздатних підприємств.

Важливу роль у формуванні правових підходів у вирішенні кредитних спорів відіграє судова практика. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що у кредитних правовідносинах необхідно забезпечувати баланс інтересів кредитора і позичальника.

Так, у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 539/402/24 суд зазначив, що дострокове стягнення кредитної заборгованості можливе лише у випадках, прямо передбачених умовами кредитного договору. Якщо відповідні правила кредитування не були підписані позичальником або не є невід'ємною частиною договору, вони не можуть створювати для кредитора додаткових підстав для дострокового стягнення боргу.

У постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц суд сформулював важливу правову позицію щодо процентів за кредитом. Суд зазначив, що після закінчення строку кредитування банк не має права продовжувати нарахування договірних процентів і неустойки, якщо інше прямо не передбачено договором.

Ще одну важливу позицію було сформульовано Верховним Судом у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18. Суд наголосив, що штрафні санкції (загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання) повинні відповідати принципу справедливості та пропорційності і можуть бути зменшені судом у разі їх очевидної надмірності.

У новішій практиці Верховний Суд також звертає увагу на необхідність врахування обставин воєнного стану. Суди дедалі частіше оцінюють вплив війни на можливість виконання зобов'язань, зокрема у випадках втрати майна або доходу внаслідок бойових дій.

У постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначено, що під час воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його скасування забороняється стягнення неустойки за прострочення виконання певних грошових зобов'язань, зокрема за договорами позики та кредиту. Це звільняє позичальника від відповідальності за прострочення, а нараховані штрафи або пені за період з 24 лютого 2022 року підлягають списанню кредитором.

Окрему категорію становлять спори щодо реструктуризації іпотечних кредитів. У справі № 523/17564/21 суди дійшли висновку, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості сама по собі не позбавляє позичальника права на реструктуризацію кредиту відповідно до законодавства про споживче кредитування. Такий підхід свідчить про поступове формування судової практики, спрямованої на забезпечення реального балансу інтересів сторін кредитних правовідносин.

Попри розвиток правового регулювання, практика застосування кредитних канікул і реструктуризації в Україні залишається неоднорідною. Банки застосовують різні підходи до оцінки платоспроможності позичальників, а умови зміни кредитних договорів можуть суттєво відрізнятися. Крім того, навіть у разі надання кредитних канікул проценти за користування кредитом часто продовжують нараховуватися, що призводить до збільшення загальної суми боргу після завершення періоду відстрочки.

У довгостроковій перспективі розвиток механізмів кредитних канікул і реструктуризації боргів в Україні, ймовірно, відбуватиметься у напрямі гармонізації з правом Європейського Союзу, розширення процедур превентивної реструктуризації та формування більш передбачуваної судової практики. Ефективність цих інструментів матиме безпосередній вплив на стабільність банківської системи та на темпи економічного відновлення країни.

У сучасних умовах кредитні канікули та реструктуризація боргів фактично стали не лише інструментами договірного врегулювання між кредитором і позичальником, а й важливими елементами фінансової політики держави, спрямованими на підтримку економічної стабільності та захист прав учасників кредитних правовідносин.

Ольга Коткова,

адвокат, старший юрист EVERLEGAL