Популярний відеохостинг YouTube перетворився сьогодні зі звичайної розважальної платформи, де ще років п'ятнадцять тому можна було дивитись тільки короткі смішні відео не більше декількох хвилин, на потужний інструмент комунікації, яким користуються представники великого та малого бізнесу. Зараз тут публікуються пізнавальний, науковий і професійний контент. Наприклад, фахівець може розповідати про свої послуги, досвід та кейси, формуючи особистий бренд, магазини роблять відеоогляди нового товару та розпаковки, телеканали стали завантажувати свої відео, додатково цим монетизуючи свій контент. За таких умов питання інтелектуальної власності набувають особливого значення, адже все більше користувачів щодня створюють відео, сценарії, музику, анімацію, графіку. Але є й особи, які «позичають» контент, що належить іншим правовласникам. Тож розглянемо, які об'єкти інтелектуальної власності є у користувачів YouTube, як захистити свої права та не порушити права інших.
Найпоширенішою інтелектуальною власністю, що зустрічається на платформі YouTube, є авторські права та торговельні марки. Саме вони формують цінність та унікальність контенту, а також впливають на його монетизацію.
Щодо торговельних марок, то їх об'єктами згідно з п. 2 ст. 5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» можуть бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки тощо. А основною функцією, яку виконує торговельна марка, є відмінність товарів та послуг одних осіб від таких же товарів та послуг інших осіб. На практиці в YouTube торговельні марки відіграють ключову роль у формуванні бренду та правовому захисті контенту. Прикладами об'єктів, які можуть виступати торговельними марками, є назви каналів, імена або псевдоніми блогерів, назви рубрик чи програм на каналах, а також товари та послуги, що рекламуються за допомогою цього сервісу.
Правова охорона торговельної марки надається строком на 10 років із можливістю подальшого продовження цього строку необмежену кількість разів кожні десять років за умови своєчасної сплати збору. Це означає, що бренд, назва каналу чи інший об'єкт індивідуалізації може залишатися під захистом фактично безстроково, якщо власник дбає про продовження правової охорони.
Для кріейторів та бізнесу, що працюють на YouTube, реєстрація торговельної марки має особливе значення. Назва каналу, творчий псевдонім чи бренд без офіційної правової охорони є вразливими до копіювання та недобросовісного використання іншими користувачами. Отримання свідоцтва на торговельну марку дає змогу власнику блокувати порушників, подавати скарги до YouTube, а також захищати свої права у судовому порядку.
Необхідно зазначити, що позначення «YouTube» зареєстровано як декілька торговельних марок на території України, власником яких є Гугл ЛЛСі. Це, до прикладу, «YOUTUBE» (Свідоцтво № 114805 від 25.11.2009 р.), «YOUTUBE SHORTS» (Свідоцтво № 330068 від 15.03.2023 р.), «YOUTUBE PREMIUM» (Свідоцтво № 318217 від 04.05.2022 р.), «YOUTUBE RED» (Свідоцтво № 237329 від 12.02.2018 р.) у 09, 25, 35, 38, 41, 42, 45 класах Міжнародної класифікації товарів та послуг. А також «YOUTUBE» станом на 01.08.2007 р. визнана добре відомою торговельною маркою в Україні. Добре мають особливу правову охорону, адже забороняється використання схожих або тотожних позначень, навіть якщо вони не зареєстровані у певних класах, бо їх використання може спричинити введення в оману або завдати шкоди репутації бренду. Це означає, що інші особи без офіційного дозволу правовласника не можуть ні зареєструвати, ні використовувати таке позначення. В реєстрах можна знайти заявки, де особи намагались включити позначення «YOUTUBE», «ЮТУБЕР» до реєстрації, але їм це не вдалось, і жоден не отримав свідоцтво. Отже, слід мати на увазі, що використання позначень «YOUTUBE», «ЮТУБЕР», «YOUTUBER», «КЛУБ ЮТУБЕРІВ», «КУРСИ З ПРОСУВАННЯ НА YOUTUBE» блогерами або підприємцями під загрозою і можуть вважатись потенційними порушеннями.
Іншим вагомим елементом захисту прав блогерів і кріейторів в YouTube є авторські права. Ст. 6 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає певний перелік об'єктів, що охороняються авторськими правами, але саме в розрізі роботи на відеоплатформі можна зазначити такі твори: відеоролики (влоги, огляди, експертні відео, розважальні шоу, музичні кліпи, подкасти, документалістика, інтерв'ю, новини та аналітика, спортивні відео ігровий та дитячий контент тощо), а також їх складові частини, як-от тексти, сценарії, музика, фотографії, ілюстрації, анімації, аудіо- та візуальні ефекти. Важливо розуміти, що навіть короткі елементи, як-от авторський текст для опису відео чи власноруч створена мелодія, коротка частина годинного відео, графіка чи ілюстрації з ролику також є об'єктами охорони. Авторські права на всі ці об'єкти виникають автоматично з моменту створення твору, а реєстрація існує як додаткове підтвердження авторських прав та є факультативною.
|
Вікторія Котвицька |
Згідно зі статтями 11 та 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у автора виникають особисті немайнові та майнові права. До особистих немайнових відносяться право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення імені автора на оригіналі твору, його копіях та під час кожного використання; право забороняти згадування свого імені під час використання твору (анонімність); право на використання псевдоніму; право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекручуванню, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора; право надати твору назву або залишити без назви, а також право присвятити твір особі (особам), події або даті. Особисті немайнові права тісно пов'язані з особистістю автора, не відчужувані та не мають строку дії і охороняються безстроково. До майнових прав автора відносяться право використовувати твір будь-яким способом (способами), виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами. Тривалість майнових прав обмежена у часі і становить все життя автора і 70 років після його смерті, а також ці права можуть бути відчужені.
Створення контенту для YouTube-каналу рідко є результатом роботи лише однієї особи. У процесі можуть брати участь сценаристи, оператори, монтажери, дизайнери та інші фахівці. Саме тому важливо завчасно врегулювати правовідносини між членами команди, аби уникнути спорів щодо авторських прав у майбутньому. Законодавство передбачає, що первинним суб'єктом (власником) авторського права є сам автор, але на підставі договору чи правочину правовласниками можуть стати інші фізичні або юридичні особи. Простіше кажучи, немає договору - авторські права вважаються не переданими власнику YouTube-каналу чи його продюсеру, а отже у випадку будь-якої конфліктної ситуації з підрядником можна очікувати претензію або позов від нього, тож необхідно завчасно потурбуватись про передачу прав. Якщо не брати до уваги трудові відносини, адже для створення контенту частіше залучаються підрядники, які не є співробітниками, виконують роботу не регулярно і залучаються час від часу для виконання конкретних задач, то для роботи з ними можна розглянути три основні договори, які пропонує нам Цивільний кодекс України, а саме:
- ліцензійний договір - правовласник надає іншій особі дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власності на певний строк на певних умовах. Але мінуси такого договору в тому, що користувач не отримує всі майнові права на твір, користується ним лише певний строк (після чого вимушений припинити користування і, наприклад, видалити твір або інші об'єкти, до складу якого входить це твір) і повністю залежить від правовласника;
- договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності - замовник завчасно домовляється з підрядником про створення твору, дає відповідне технічне завдання та обговорює умови співпраці з подальшою передачею авторських прав на об'єкт. За таким договором усі майнові авторські права на створений твір отримує замовник і може контролювати його подальше використання, включаючи подальшу передачу прав на нього;
- договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності - це договір, за яким автор (правовласник) повністю відчужує майнові права на весь строк їх дії на вже створений об'єкт іншій особі.
Ще раз акцентую увагу на тому, що якщо між власником YouTube-каналу та підрядником, який створює контент для нього, не буде письмового договору про передачу майнових авторських прав, то права на такі об'єкти вважаються не переданими. Це створює значні ризики для власника, адже у випадку виникнення конфліктних ситуацій підрядник може маніпулювати, вимагати додаткові кошти чи видалення своєї роботи з каналу або ж писати претензії чи звертатись до суду за захистом своїх (не переданих) авторських прав. Тому ще до початку співпраці варто подбати про належне юридичне оформлення, щоб у майбутньому уникнути непорозумінь і кризових ситуацій.
Багато сервісів і застосунків для створення відео (наприклад, мобільні редактори чи професійні програми) надають власні бібліотеки зображень, музики та шаблонів відео. Ці матеріали можна використовувати без ризику, адже вони надані самим сервісом. Але важливо пам'ятати, що завжди необхідно читати завжди угоду користувача (той самий пункт, де зазвичай під час реєстрації ставиться галочка "Ознайомлений(на)", але, на жаль, насправді його ніхто не читає), де визначено, для яких цілей можна використовувати об'єкти з бібліотеки (наприклад, лише для особистого використання чи також для комерційних проектів). Також потрібно звертати увагу на обмеження, чи можна використовувати музику у відео на YouTube, яке монетизується, чи дозволено редагувати графіку, чи існує заборона на використання в рекламі.
На платформі YouTube існує система Content ID, що автоматично відслідковує порушення авторських прав. Під час завантаження відео відбувається перевірка на наявність в ньому об'єктів авторських прав, що належать іншим особам, та були опубліковані раніше, наприклад, відео чи музика. Якщо система знаходить співпадіння, то це можу трактуватись як порушення, у відповідь на яке правовласник «запозиченого» контенту приймає одне з трьох рішень:
- заблокувати відео, що містить його об'єкти авторського права;
- отримувати монетизацію з відео замість автора;
- або ж відстежує статистику переглядів та поширення цього відео.
Тому якщо ви побачите в YouTube відео, права на яке, на вашу думку, точно належать не власникові каналу, який його поширив, то скоріш за все правовласник прийняв одне з двох останніх рішень (просто спостерігати за відео, щоб в майбутньому прийняти інше рішення, або отримує монетизацію).
Також існують випадки, коли Content ID не може автоматично виявити порушення. Наприклад, у відео запозичені об'єкти змінені за допомогою фільтрів, містить контрафактні товари або назва каналу порушує права на торговельну марку, що належить іншій особі, а не власнику каналу. У таких випадках можна подати скаргу на авторські права або торговельні марки через окрему форму, в якій необхідно надати інформацію про правовласника, об'єкт, права на який було порушено, докази порушення та опис ситуації. У деяких випадках платформа може запросити додаткові документи, наприклад, договір про передачу майнових прав, довіреність на представника, якщо подавав скаргу він, а не правовласник безпосередньо, або свідоцтва про реєстрацію. Якщо все добре, скарга розглядається один день, а контент порушника чи його канал блокується. Такі механізми дають змогу підтримувати баланс між свободою створення контенту та дотриманням прав інтелектуальної власності без додаткового звернення в суд.
Вікторія Котвицька,
керівник ІР-практики ЮК «Riyako&partners»
У сфері інтелектуальної власності важлива кожна деталь. LIGA360 допомагає юристам швидко знаходити потрібні норми й аналітику. Замовте індивідуальну презентацію, щоб оцінити переваги на практиці.
