Виведення коштів через нереальні господарські операції залишається надзвичайно актуальною проблемою для українського суспільства. В умовах війни, коли наповнення державного бюджету має вирішальне значення для забезпечення діяльності оборонно-промислового комплексу та підтримки Збройних Сил України, будь-які схеми ухилення від оподаткування становлять пряму загрозу національній безпеці. Використання фіктивних операцій, що штучно знижують прибутки підприємств, призводить до скорочення податкової бази та, як наслідок, - до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Це не лише підриває фінансову стабільність держави, а й суттєво послаблює її обороноздатність.
Коли виникає право платника на віднесення витрат до податкового обліку
У постанові від 18.07.2025 р. у справі № 620/11882/24 Верховний Суд України, діючи у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, підтвердив сталу судову практику щодо спорів, предметом яких є правомірність відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліку фінансових показників господарських операцій, які податковий орган визнав нереальними (фіктивними). Суд наголосив: право платника на формування податкового кредиту та віднесення витрат до податкового обліку виникає виключно за умови фактичного здійснення господарської операції, пов'язаної з придбанням товарів, робіт або послуг із метою використання їх у власній господарській діяльності. Така операція має бути реальною, відображати економічний зміст, узгоджений у господарських договорах, впливати на рух активів, зміну зобов'язань чи власного капіталу, а також підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, що відповідають вимогам законодавства, зокрема щодо обов'язкових реквізитів.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту й витрат. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або врахування відповідних витрат під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами аргументи контролюючого органу, зокрема щодо наявності таких обставин:
• неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна чи обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг;
• нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
• відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
Продовження матеріалу в LIGA360
Зареєструйтесь в LIGA360, щоб читати далі. Отримайте доступ до розширеної бази найновішої інформації та актуальної аналітики через простий пошук одним рядком і тонку фільтрацію.
