16.07.2025 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору" від 18.06.2025 № 4508-IX (надалі - "Закон № 4508-IX").
Зазначений Закон вносить зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про судовий збір", істотно впливає на порядок компенсації витрат сторін у судовому процесі та змінює підхід до справляння судового збору.
Метою його ухвалення є вдосконалення механізму вирішення судами питань, пов'язаних із судовими витратами у господарському, цивільному та адміністративному процесах, а також гарантування реалізації права фізичних осіб на ефективний судовий захист.
У цій статті пропоную звернути увагу на такі ключові законодавчі нововведення та їхнє практичне застосування.
1. Змінено порядок вирішення питання про судові витрати
Серед істотних змін слід відзначити запровадження механізму вирішення питань, пов'язаних із судовими витратами, без обов'язкового повідомлення учасників справи.
Тобто якщо раніше для вирішення питання про судові витрати суд призначав судове засідання, то за нової редакції ч. 2 ст. 221 ГПК України, ч. 2 ст. 246 ЦПК України, ч. 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Те ж саме стосується й ухвалення додаткового рішення, адже за нової редакції, відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, ч. 3 ст. 270 ЦПК України, ч. 3 ст. 252 КАС України, додаткове рішення з питань розподілу судових витрат також ухвалюється без повідомлення учасників справи.
При цьому законодавець все ж додав, що у разі необхідності суд може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як приклад, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 у справі № 910/14042/24 розгляд заяви про розподіл судових витрат призначено в судовому засіданні, попри передбачений Законом № 4508-IX письмовий порядок. При цьому, якщо виходити із тексту ухвали, суд не мотивує такі дії, проте вони можуть бути обґрунтовані складністю справи, значним розміром судових витрат чи ініціативою самих сторін.
Таким чином, законодавець установив новий підхід до вирішення питань, пов'язаних із розподілом судових витрат: відтепер вони здебільшого розглядаються у порядку письмового провадження, що забезпечує оперативність і процесуальну економію. Разом із тим у випадках, коли суд визнає за необхідне врахувати додаткові пояснення сторін або дослідити специфічні обставини, він має право викликати учасників справи для безпосередньої участі у засіданні. Такий баланс дозволяє поєднати ефективність процесу із гарантіями змагальності та рівності сторін.
|
Алла Лисак |
2. Доповнено розміри ставок судового збору
Законом № 4508-IX внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру ставок судового збору за звернення до суду загальної юрисдикції (апеляційна та касаційна інстанції) та господарського суду, а саме:
відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами:
юридичні особи - сплачують 150 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позову, іншої заяви чи скарги від розміру оспорюваної суми;
фізичні особи та ФОПи - сплачують 150 % відповідної ставки, але: не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (надалі - "ПМдПО") у майнових спорах; у справах про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), а також відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної) - не більше 3 розмірів ПМдПО;
відповідно до пп. 7 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду:
юридичні особи - сплачують 150 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позову, іншої заяви чи скарги від розміру оспорюваної суми;
фізичні особи та ФОПи - сплачують 150 % відповідної ставки, але: не більше 10 розмірів ПМдПО у майнових спорах; у справах про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), а також відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної) - не більше 5 розмірів ПМдПО;
у частині звернення до господарського суду передбачено справляння судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в процедурі превентивної реструктуризації (150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви) та касаційної скарги на ухвалу суду про затвердження / про відмову в затвердженні плану превентивної реструктуризації; про закриття процедури превентивної реструктуризації (200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви);
частину 2 статті 4 доповнено новим пунктом 2-1, який встановлює ставки судового збору у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Отже, починаючи із 16.07.2025 при сплаті судового збору необхідно перевірити, чи стосуються законодавчі зміни вашого спору. Якщо так, сплатити судовий збір необхідно за оновленими ставками, адже в іншому випадку вашу заяву суд може залишити без руху до усунення недоліків.
Наприклад, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.08.2025 у справі № 906/938/23 (906/957/25) суд залишив позовну заяву без руху та вказав про необхідність доплатити суму судового збору, зважаючи на те, що позивач порахував ставку без урахування нової (чинної) редакції Закону України "Про судовий збір".
Підсумовуючи, у результаті внесених Законом № 4508-IX змін до Закону України "Про судовий збір" відбулися корективи, зокрема, чітко відокремлені розміри ставок судового збору для юридичних і фізичних осіб (та ФОПів) за звернення до апеляційних і касаційних судів загальної юрисдикції, та верхню межу ставки, враховуючи характер спору.
Окремо Закон № 4508-IX відокремлює розміри ставок судового збору у справах про банкрутство, що логічно, зважаючи на наявність окремого Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Уточнено підстави для звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору
Насамкінець зміни не оминули статті 8 Закону України "Про судовий збір".
По-перше, до переліку осіб, які можуть звертатися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, додали випадок, коли заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
По-друге, статтю доповнили частиною третьою, відповідно до якої при визначенні майнового стану особи для цілей звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Як приклад, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22.07.2025 у справі № 910/8063/24д, враховуючи майновий стан скаржника та надані докази, задовольнив його клопотання та звільнив від сплати судового збору з посиланням на ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Натомість Касаційний цивільного суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 25.07.2025 у справі № 757/46992/23-ц зазначив, що для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно встановити майновий стан сторони. Так, суд відмовив у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, оскільки останнім не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність усього рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах тощо), який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 487/1975/22 передбачено, що до касаційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів, призначених для сплати судового збору, на момент подання касаційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. За таких обставин підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі відсутні.
Тобто на виконання вимог ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд у кожному спорі окремо має оцінити майновий стан заявника щодо наявності чи відсутності підстав для звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Підсумовуючи, внесені зміни до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" уточнюють підстави і порядок звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Закон № 4508-IX розширює коло осіб, які можуть звертатися з відповідними клопотаннями, включаючи юридичних та фізичних осіб, у тому числі підприємців, що беруть участь у процедурах банкрутства, санації або реструктуризації боргів.
Крім того, визначено більш детальні критерії оцінки майнового стану заявника, що дає суду змогу комплексно враховувати доходи, сімейні обставини та наявне майно для прийняття рішення щодо звільнення чи розстрочення сплати судового збору.
4. Висновок
Загалом, внесені Законом № 4508-IX зміни після 16.07.2025 суттєво трансформували порядок розподілу судових витрат і сплати судового збору. Законодавець запровадив більш гнучкий ідиференційований підхід, який поєднує ефективність процесу із гарантіями змагальності та рівності сторін.
По-перше, введено новий порядок вирішення питань розподілу судових витрат, який передбачає переважно письмове провадження з можливістю виклику сторін за необхідності, забезпечує оперативність і процесуальну економію.
По-друге, уточнено ставки судового збору для різних категорій платників і типів спорів, а також для справ про банкрутство. Це підкреслює системність та диференційований підхід законодавця, адаптований до складності справи та її предмета.
По-третє, розширено коло осіб, які можуть звертатися за звільненням, зменшенням, відстроченням або розстроченням сплати судового збору, та деталізовано критерії оцінки їх майнового стану. Це забезпечує врахування судом індивідуальних обставин кожної справи.
Алла Лисак,
юрист EVERLEGAL
Правові позиції Верховного Суду та пов'язана аналітика - у новій LIGA360. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
Читайте також:
