Обговорюючи ключові рішення Верховного Суду в податкових спорах, вважаю, що заслуговують на увагу декілька основних рішень, які можна умовно вважати резонансними та дійсно важливими для привабливості інвестиційного клімату в Україні.
Варто виокремити важливий нюанс, що до пріоритетних питань податкових органів, які визначаються під час перевірок та перевіряються податківцями, належать такі:
Ділова мета - податкові органи можуть перевіряти, чи мають операції компанії реальну ділову мету, або ж вони здійснюються лише для отримання податкових вигод. Це може включати аналіз економічної доцільності та обґрунтованості операцій.
Нереальність операцій - перевірки можуть бути спрямовані на виявлення фіктивних або нереальних операцій, які, на думку ДПС, використовуються для зменшення податкових зобов'язань.
Операції з нерезидентами - особливу увагу може бути приділено операціям з нерезидентами, зокрема щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення (30 % коригування тощо), відповідності питання бенефіціарного власника доходу, застосування зменшеної ставки та/або звільнення від сплати податку на доходи нерезидентів тощо.
Обліковий акцент - податкові органи можуть зосередитися на правильності обліку необоротних активів, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості. Це, наприклад, включає перевірку відповідності облікових політик компанії нормам П(С)БО або МСФЗ та податковому законодавству.
Документальне підтвердження - велике значення матиме наявність належним чином оформлених первинних та додаткових документів, що підтверджують реальність і обґрунтованість операцій.
Враховуючи визначені пріоритети питань податкових перевірок, хочу звернути увагу на сформовану судову практику щодо таких питань, а ключовими рішеннями Верховного Суду в податкових спорах вважаю такі:
У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 ВС у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, а також рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску та за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464-VI.
У цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 7 жовтня 2020 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 КАС України у зв'язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, в якій, як і у справі, що розглядається, до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження.
У цьому судовому рішенні Верховний Суд проаналізував положення пунктів 56.18, 56.19, 56.21 статті 56 ПК України і висловив правову позицію про те, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення незалежно від застосування процедури його адміністративного оскарження становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
|
Сергій Литвиненко |
У постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 160/6707/23 колегія підтвердила доводи платника податків про те, що під час проведення перевірки контролюючий орган припустився грубих порушень її проведення, зокрема, пропустив граничні строки проведення камеральної перевірки, а також не надіслав за адресою позивача акт перевірки, тим самим обмежив право на подання відповідних заперечень, що стало підставою визнання ППР незаконими та їх подальше скасування судом.
При прийнятті рішення судом також ураховується добросовісність Підприємства як платника податку, який після виправлення самостійно виявлених помилок надав відповідачеві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань із ПДВ від 14.07.2022 року, в якому відкоригував та виключив із складу податкового кредиту ті суми ПДВ, які відображені в Акті камеральної перевірки, на підтвердження чого матеріали справи містять копію квитанції № 2 про його отримання.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2025 у справі № 400/10114/23 розглянув касаційну скаргу ТОВ на постанову суду апеляційної інстанції у справі за позовом ТОВ до ДПС України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. За результатами розгляду скаргу ТОВ задоволено та вирішено справу на користь платника податків, вказавше таке:
«…У разі скасування рішення про анулювання реєстрації платника, контрольний орган зобов'язаний поновити реєстрацію та відновити показники платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, забезпечуючи відновлення порушених прав без необхідності повторного звернення до суду, що відповідає принципам ефективного судового захисту та запобігає виникненню подібних порушень у майбутньому…».
У постанові Верховного Суду від 8 січня 2025 року у справі № 280/3821/24 суд виклав висновки, що пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання не є грошовим зобов'язанням, тому її нарахування не потребує ухвалення податкового повідомлення-рішення.
Крім того, ВС пояснив, що починаючи з 23 травня 2020 року пеня, яку автоматично нараховують на податкові борги, не є грошовим зобов'язанням у контексті підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України. Тому контрольні органи не зобов'язані видавати податкові повідомлення-рішення для стягнення такої пені.
Пеня, яку нараховують за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є окремим видом грошового зобов'язання, для визначення якого контрольний орган зобов'язаний приймати податкове повідомлення-рішення.
Сергій Литвиненко,
керуючий партнер АО «ВІННЕР ПАРТНЕРС»,
адвокат, арбітражний керуючий
Хочете отримувати експертну аналітику з гарячих бізнес-питань? У LIGA360 є матеріали для всієї команди: для юристів, бухгалтерів, комплаєнс-фахівців та керівників. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
