Згідно з офіційними даними Офісу Генерального прокурора України станом на 24.03.2025 зареєстровано 161 138 злочинів, скоєних військовими рф та їх пособниками на території України, з них 156 245 випадків - воєнні злочини.
Ці цифри вражають, але очевидно, що в силу об'єктивних обставин вони навіть приблизно не відображають реальної картини. Постраждалих від збройної агресії рф значно більше, і кожен із таких постраждалих має право на відшкодування завданих їм душевних страждань і матеріальних втрат. Жодна виплата не поверне потерпілим втраченого здоров'я, зниклого чи загиблого родича або іншої близької людини. Жодна виплата не поверне відчуття безпеки і справедливості. Утім, отримання такого відшкодування - це найменше, що можна зробити для постраждалих осіб. Держава-агресор повинна понести відповідальність за скоєні нею злочини. Робота Міжнародного реєстру збитків (далі - RD4U, Реєстр) є одним із тих механізмів, який дає надію на те, що це стане можливим.
У попередній статті ми обговорювали загальні нюанси подання фізичними особами заяв до RD4U, які є спільними для всіх категорій, а також нюанси подання заяв у трьох відкритих категоріях: A2.1 Смерть близького члена сім'ї, A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім'ї, та A3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.
19.03.2023 RD4U оголосив про відкриття шести нових категорій заяв, а саме:
A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення
A2.3 Серйозні тілесні ушкодження
A2.4 Сексуальне насильство
A2.5 Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання
A2.6 Позбавлення свободи
A2.7 Примусова праця або служба
У цій статті ми розглянемо нюанси подання заяв у нових категоріях, а також згадаємо, які ще значимі події відбулися 19.03.2025 у сфері впровадження міжнародного компенсаційного механізму в Україні.
Одразу зазначимо, що загальні критерії прийнятності, про які ми зазначали в попередній статті, зберігають свою актуальність для подання заяв у нових категоріях. Додатково наголошуємо на тому, що при поданні заяви до RD4U необхідно обов'язково переконатися в тому, що всі файли відкриваються, вони читабельні і не заражені комп'ютерними вірусами або будь-яким шкідливими програмами. У разі недотримання цих вимог, заява не буде зареєстрована в Реєстрі.
A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення
Згідно з офіційними даними Мінсоцполітики України кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб у країні досягає 4,9 млн, з них 3,6 млн - особи, які перемістилися (чи повторно перемістилися) після початку повномасштабного вторгнення рф. З них 2,5 млн, які перемістилися і не можуть повернутися до своїх домівок (оскільки житло або зруйноване, або знаходиться у зоні активних бойових дій, або на тимчасово окупованій території).
Категорія А1.1 охоплює випадки безпосереднього вимушеного внутрішнього переміщення, в т.ч. з / у межах тимчасово окупованих територій.
Категорія А.1.1. не охоплює:
- питання, пов'язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення (зокрема, втрата оплачуваної роботи, втрата житла, пошкодження або знищення житлового нерухомого майна або інші економічні втрати). Заяву щодо таких втрат можна подати в іншій відповідній категорії;
- випадки насильницького переміщення дітей і дорослих. Такі заяви охоплюються категоріями А2.8 Насильницьке переміщення або депортація дітей та А2.9 Насильницьке переміщення або депортація дорослих.
"Вимушено внутрішньо переміщеною особою" є будь-яка фізична особа, яка була змушена залишити або покинути своє житло чи місце проживання та переміститися в інше місце в Україні, або не має чи не мала можливості повернутися з іншого місця в Україні до свого житла чи місця проживання в результаті міжнародно-протиправних дій російської федерації в Україні або проти України, або з метою уникнення негативних наслідків таких дій.
Особа, яка зареєстрована або була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб в Україні, також вважається вимушено внутрішньо переміщеною особою.
Зверніть увагу, що навіть якщо особа була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в період, що передував 24.02.2022, заяву до RD4U можна подати щодо переміщення, яке мало місце з 24.02.2022 і пізніше.
Особа не позбавлена можливості подати заяву у категорії А1.1 навіть у тому разі, якщо в подальшому переміщення відбулося за межі України. У такому випадку особа може подати заяву як у цій категорії А1.1, так і в категорії А1.2 Вимушене переміщення за межі України. Ці дві категорії заяв не є взаємовиключними.
Визначати суму компенсації при поданні заяви в категорії А1.1 не потрібно. Очевидно, майбутня сума відшкодування буде визначатися у сталому розмірі.
Під час формування доказової бази слід врахувати, що основним фактом, який необхідно довести при поданні заяви у категорії А1.1 - факт внутрішнього переміщення з 24.02.2022 і пізніше. Якщо особа була зареєстрована у відповідному реєстрі, це завдання значно полегшується. Якщо ні - слід надати наявні письмові докази (договори, довідки, рахунки, відомості від правоохоронних органів тощо), пояснення свідків (ними можуть бути члени родини заявника, сусіди, інші особи, які можуть підтвердити факт внутрішнього переміщення), фото- та відеодокази, судові рішення (за наявності) тощо.
|
Юлія Воронцова |
A2.3 Серйозні тілесні ушкодження
У цій категорії RD4U приймає заяви на отримання відшкодування понесених заявником втрат, безпосередньо пов'язаних із серйозними тілесними ушкодженнями (душевний біль і страждання), а також витрат на лікування та реабілітацію. Заяви, пов'язані з іншими матеріальними наслідками серйозних тілесних ушкоджень, такими як втрата доходу або оплачуваної роботи, подаються в інших відповідних категоріях.
Ця категорія охоплює випадки серйозних тілесних ушкоджень з 24.02.2022 і пізніше, завданих внаслідок протиправних дій рф як на території України, так і поза її межами, якщо вони безпосередньо пов'язані з подією, що сталася на території України.
Для цілей категорії А2.3 “серйозне тілесне ушкодження” означає ушкодження, яке спричинило значну фізичну або психологічну шкоду або страждання, включаючи, але не обмежуючись:
a. втрату або порушення цілісності (відокремлення) всієї чи частини кінцівки або частин тіла;
b. постійне або тимчасове значне знівечення, що призвело до суттєвої зміни зовнішнього вигляду;
c. постійну або тимчасову значну втрату або обмеження у використанні органу, кінцівки, функції або системи тіла;
d. примусове переривання вагітності;
e. будь-яке інше ушкодження, яке може суттєво вплинути на якість життя постраждалої особи.
Цей перелік не є вичерпним, тому заявник не позбавлений права подати відповідну заяву, якщо він вважає, що завдані йому тілесні ушкодження суттєво вплинули на якість його життя.
Для цілей цієї категорії поняття “серйозне тілесне ушкодження” не включає синці, прості розтягнення та вивихи, незначні опіки, порізи та рани або інші стани, що не потребують проходження курсу медичного лікування.
При поданні заяви слід приділити особливу увагу не лише обставинам та місцю завдання серйозних тілесних ушкоджень, а й формуванню належної медичної документації, на підставі якої в подальшому буде встановлюватися ступінь серйозності завданих особі тілесних ушкоджень.
При цьому заявнику не потрібно обов'язково отримувати експертний висновок, хоча, передбачаємо, що його наявність може стати неабиякою перевагою, оскільки такий висновок має містити посилання на всю необхідну медичну документацію і відповідні копії документів, що значно полегшує для заявника зібрання необхідної доказової бази і підвищує шанси на отримання відшкодування за такою заявою.
Водночас заявникам слід враховувати, що така експертиза може проводитися не лише за ініціативою особи, а й за ініціативою слідчого у межах відповідного кримінального провадження.
Визначати суму компенсації за душевний біль і страждання, спричинені серйозним тілесним ушкодженням, не потрібно.
Для підтвердження розміру витрат, пов'язаних із лікуванням та реабілітацією, заявнику слід зібрати всі наявні у нього рахунки, квитанції, медичні призначення, медичні висновки та висновки медичних комісій, документи, що стосуються медичного страхування, тощо. Не зайвими будуть фото- та відеоматеріали на підтвердження викладених у заяві обставин.
Також слід зазначити, що в тому разі, якщо завдання серйозних тілесних ушкоджень супроводжувалося або було наслідком сексуального насильства, катувань або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання, позбавлення свободи, примусової праці або служби, особа має право подати заяву як у цій категорії А2.3, так і у іншій відповідній категорії, про які ми поговоримо далі.
Категорії A2.4 Сексуальне насильство, A2.5 Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання, A2.6 Позбавлення свободи, А2.7 Примусова праця або служба - мають багато спільного, тому ми поговоримо як про загальні для цих категорій нюанси, так і про особливості кожної із категорій.
Спільні риси
Подання заяв у цій категорії охоплює випадки злочинів, вчинених на території України 24.02.2022 або після цієї дати особою (особами) або групою (групами) осіб, які перебувають або перебували під контролем рф. До цієї категорії також відносяться заяви щодо злочинів, вчинених за межами території України, але за умови, що їх вчинення безпосередньо пов'язане з подією, що сталася на території України.
Подання заяв у цих категоріях спрямоване на відшкодування за спричинений особі душевний біль та страждання, а також за серйозні тілесні ушкодження і витрати на лікування та реабілітацію (якщо заява щодо серйозних тілесних ушкоджень не була подана окремо у категорії А2.3). Інші матеріальні втрати ці категорії заяв не охоплюють.
Визначати суму компенсації за душевний біль і страждання, спричинені вчиненими щодо особи злочинами, при поданні заяви не потрібно.
До визначення та підтвердження розміру витрат на лікування та реабілітацію особи внаслідок заподіяння їй серйозних тілесних ушкоджень, застосуються ті самі правила, які були описані вище для категорії заяв А2.3.
Факт сексуального насильства; катування, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання може, у першу чергу, підтверджуватися відповідною медичною документацією.
Крім того, факт вчинення зазначених злочинів, а також позбавлення свободи, примусової праці або служби може підтверджуватися будь-якими письмовими доказами, відомостями від правоохоронних органів, показаннями свідків, фото- та відеоматеріалами тощо. Заявнику слід максимально чітко вказати фактичні обставини, за яких було вчинено відповідний злочин, за можливості повідомити відповідний період часу і місце, де його було вчинено, та надати іншу відому заявнику інформацію, яка може стати корисною під час розгляду поданої заяви.
Заяви у вказаних категоріях можуть бути подані як постраждалою особою особисто, так і від її імені.
Нова LIGA360 - нові фішки для роботи із законодавством:
· Всі види джерел, щоб оцінити контекст: НПА, аналітика, судова практика, новини, реєстри та ін.
· Інноваційні інструменти аналізу: зворотні зв'язки документів 2.0, графічні зв'язки документів, смарт-фільтри та моніторинг надходжень.
Побачте всі переваги в дії, замовивши презентацію.
Особливості кожної із зазначених категорій
A2.4 Сексуальне насильство
Згідно з офіційними даними Офісу Генерального прокурора України, станом на початок листопада 2024 року в роботі перебувало 326 таких фактів. З них 209 - щодо жінок, 117 - щодо чоловіків, 17 - щодо неповнолітніх. Видання LB.ua зазначає, що станом на 03.03.2025 Офіс Генерального прокурора зафіксував вже 344 факти сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом. На жаль, ці показники - далеко не повна картина реальної кількості вчинених російськими військовими злочинів.
У доповіді Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування щодо України (Комісія ООН) від 11.03.2025 наголошується на тому, що раніше Комісією було встановлено, що російська влада систематично застосовує сексуальне насильство як форму катувань у місцях позбавлення волі, і що більшість жертв - чоловіки. Нові задокументовані випадки, викладені у цій доповіді, демонструють особливу вразливість затриманих жінок. Комісія підтвердила, що в цих випадках російська влада скоїла воєнні злочини у вигляді зґвалтування або сексуального насильства як форми катування, а застосовані до потерпілих насильницькі дії та нелюдські умови поводження спричинили довготривалу фізичну та психологічну шкоду.
Категорія А2.4 одна з "емоційно найважчих" категорій заяв. Особи, які пережили сексуальне насильство, далеко не завжди готові говорити про це.
"Сексуальне насильство" для цілей цієї категорії заяв означає дії сексуального характеру такі як, але не виключно, зґвалтування, примус до статевого акту, сексуальне рабство, примушування до зайняття проституцією, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб, торгівлю людьми з метою сексуального насильства та/або експлуатації та будь-які інші порівняні за ступенем тяжкості форми сексуального насильства незалежно від статі чи віку постраждалої особи.
A2.5 Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання
Ще у червні 2024 року Офіс Генерального прокурора України повідомляв про реєстрацію понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження та катувань військовополонених та понад 2 100 за фактами катування цивільних осіб. Потерпілими від тортур і нелюдського поводження на той момент було визнано понад 3 800 цивільних і понад 2 200 військовополонених.
Знову ж таки, реальна картина кількості цих злочинів неосяжна. Невтішні новини з тимчасово окупованих територій, повернення наших військовополонених у жахливому стані, виявлення величезної кількості катівень на територіях, де побували російські військові, - все це вказує на те, що наразі ми навіть уявити не можемо, яка ж реальна цифра подібних злочинів, вчинених росією.
У своїй доповіді від 11.03.2025 Комісія ООН підтверджує, що російська влада систематично застосовує тортури як метод соціального контролю, що в кінцевому підсумку має на меті зміцнити свій контроль над тимчасово окупованими територіями України.
Для цілей цієї категорії:
- "катування" означає будь-яку дію, якою особі навмисно заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються особою, наділеною владними повноваженнями, владою або контролем, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди;
- "нелюдське поводження або покарання" означає будь-яку дію, що спричиняє сильні моральні або фізичні страждання, які навмисно заподіюються особою, наділеною владними повноваженнями, силою або контролем, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди;
- "принижуюче гідність поводження або покарання" означає будь-яку дію, що принижує та знецінює людину, підриває її гідність і самоповагу, які навмисно заподіюються особою, наділеною владними повноваженнями, силою або контролем, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.
A2.6 Позбавлення свободи
Для цілей цієї категорії "позбавлення свободи" означає будь-яку форму затримання чи ув'язнення або поміщення особи в державне чи приватне місце позбавлення свободи, яке ця особа не може залишити за власним бажанням.
Згідно з офіційними даними Офісу Генерального прокурора України, станом на серпень 2024 року було відомо про понад 14 тисяч фактів незаконного позбавлення волі цивільних осіб російськими військами. Особливо болюче це питання для журналістів та активістів, які відкрито висловлюють свою проукраїнську позицію. Держава-агресор нещадно знищує тих, хто щиро вболіває і вірить в майбутнє України. Незаконне ув'язнення - один із цинічних способів росії боротися із такими людьми.
У доповіді Комісії ООН від 11.03.2025 також зазначається про велику кількість випадків насильницького викрадення російськими військовими українських громадян і поміщення їх до закладів позбавлення волі як на тимчасово окупованих територіях, так і на території росії.
А2.7 Примусова праця або служба
Для цілей цієї категорії:
- "примусова праця або служба" означає будь-яку працю або службу, яку вимагають від будь-якої особи під загрозою будь-якого покарання і на яку ця особа не погодилася добровільно. Військова або інша публічна служба чи праця, передбачена українським законодавством, не вважається "примусовою працею чи службою" для цілей цієї категорії;
- "праця або служба" означає всі види робіт або послуг у будь-якій сфері діяльності, галузі або секторі;
- "покарання" використовується в широкому розумінні і може включати фізичне насильство або обмеження свободи, а також може набувати психологічного характеру та інших форм примусу.
Примусова праця застосовується російською владою як у місцях позбавлення волі, так і в цивільному житті на тимчасово окупованих територіях. Вона може застосовуватися як певний вид тортур, коли після виснажливої праці людині не дають можливості не те, щоб відпочити і відновитися, а навіть забороняють сісти на ліжко. Крім того, досить розповсюдженими є випадки примушування українських чоловіків до виконання завдань від російських військових на тимчасово окупованих територіях під загрозою фізичного знищення та/або завдання шкоди близьким і рідним таких осіб.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Систематичний характер і цинічність злочинів росії на території України не може залишатися непокараним. Подання заяв до RD4U є критично важливим для того, щоб показати усьому світу, наскільки масштабними і руйнівними є наслідки протиправних дій держави-агресора.
Незалежно від подальших перспектив отримання реального відшкодування, кожна заява - це право постраждалої особи заявити про свій біль і донести його до міжнародної спільноти, яка, на жаль, досі не завжди послідовна у своїй позиції і, однозначно, недостатньо рішуча у вжитті заходів, необхідних для зупинення агресора і притягнення його до відповідальності. Подання заяви до RD4U це те, що може зробити кожен, хто постраждав від рук російських окупантів, і тим самим вкотре нагадати світу про те, що кожен злочин має бути покараним.
19.03.2025 Реєстр уклав Меморандум про співпрацю з Міністерством юстиції України та Координаційним центром з надання правничої допомоги, а також Угоду про обмін електронними даними із Офісом Генерального прокурора України. Обидва документи спрямовані на те, щоб зробити процедуру подання заяв фізичними особами якомога простішою та доступнішою: у разі необхідності заявники зможуть отримати безоплатну правничу допомогу, а ефективний обмін відомостями між RD4U та правоохоронними органами значно спростить процедуру формування доказової бази для фізичних осіб.
Тож ми наполегливо радимо подавати заяви до RD4U і завжди готові надати необхідну юридичну підтримку заявникам.
Юлія Воронцова,
радник, експерт з відшкодування збитків,
завданих збройною агресією рф,
EVERLEGAL
LIGA360 надає юристам усі необхідні інструменти для ефективної роботи:
· Повний доступ до бази даних нормативних документів, їх зв'язки з іншими НПА, судовою, аналітичною, довідковою інформацією;
· Інструменти для аналізу судової практики та прогнозування результатів справ;
· Найповніша база рішень ЄСПЛ мовою оригіналу та у перекладі;
· Функції перевірки контрагентів - згадки в НПА та аналітиці, міжнародні зв'язки, бізнес-групи, санкційний скоринг, токсичні сліди;
· Аналітика та практичні поради від провідних юридичних експертів.
Спробуйте LIGA360 в роботі вже сьогодні та переконайтеся в її ефективності.
