Що змінилося в регулюванні права інтелектуальної власності під час війни

На початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну багато людей переживало найтемніші моменти свого життя. Війна вплинула на усі сфери, включаючи бізнес. І незважаючи на те, що деякі компанії змогли вийти на новий рівень, розширити географію своєї діяльності та допомагати українцям у цей непростий час, тисячі підприємств зазнали шалених втрат або взагалі були знищені. Робота юриста з інтелектуальної власності завжди залежить від ділової активності бізнесу та економічного середовища у країні. Війна суттєво обмежує можливості для безпечного підприємництва, впливає на міжнародну співпрацю, зменшує можливості для наукових досліджень та інновацій, хоча з іншого боку, особливого захисту починають потребувати галузі, які стають стратегічно важливими у цей період, наприклад, розробки у сфері безпеки та оборони. Сфера інтелектуальної власності мужньо приймає виклики і перешкоди воєнного часу, хоча і зазнала багатьох законодавчих змін. І питання захисту торгових марок, патентів та авторських прав залишається актуальним і сьогодні.

Найперше і мабуть найголовніше 8 листопада 2022 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», у зв'язку з чим Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (УКРПАТЕНТ) припинив виконувати функції НОІВ та на зміну якому запрацювала Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ). Реформа державної системи інтелектуальної власності була розпочата ще у 2016 році, та повномасштабне вторгнення пришвидшило події. Багато змін пов'язано з гармонізацією українського та європейського законодавства, адже з 23 червня 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі. Український ІР-офіс буде працювати за принципом «єдиного вікна», як і європейські відомства. Також була презентована концепція Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій, який буде об'єднувати багато функцій, наприклад, забезпечувати не тільки подання заявок на реєстрацію об'єктів інтелектуальної власності, проведити експертизи, реєструвати передачу прав, проводити конкурси для стартапів, організовувати програми підтримки підприємців та інноваторів, створювати об'єднання авторів, креаторів, винахідників з бізнесом, юристами та інвесторами.

УКРНОІВІ навесні 2023 року відкрив у пошукових системах інформацію про заявки, які були подані на реєстрації, але за якими ще не була встановлення дата подання заявки. Це полегшує роботу фахівцям, власникам прав та заінтересованим особам, адже можна швидко проводити пошуки на тотожність та схожість та, наприклад, відслідковувати заявки, які порушують права на раніше подані або зареєстровані об'єкти.

Активні бойові дії ускладнюють охорону інтелектуальної власності, адже спершу люди повинні попіклуватися про свою безпеку, та під час блекаутів електронні системи та реєстри просто не здатні працювати. 13 квітня 2022 року набув чинності Закон України № 2174-IX "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України", згідно з яким з першого дня введення в Україні воєнного стану у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України зупиняється перебіг строків для вчинення дій, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав. Наприклад, якщо у власника у період війни, починаючи з 24 лютого 2022 року закінчується строк чинності майнових прав на винахід, то на законодавчому рівні встановлена додаткова можливість сплатити збори за продовження строку дії патенту протягом 90 днів з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану. На жаль, також на час воєнного стану прискорити реєстрацію неможливо. Однак у небагатьох випадках, що пов'язані з обороною держави, УКРНОІВІ розглядає такі звернення і йде назустріч, пришвидшуючи реєстрацію безкоштовно в публічній процедурі.

Є приємні новини для заявників та їх представників. По-перше, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2023 року № 859 «Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності» введені нові види зборів, уточнені старі формулювання відповідно до нових термінів та найприємніше - збільшено деякі пільги. Для порівняння, якщо раніше за подання заявки на реєстрацію торговельної марки в електронному вигляді була можливість сплатити лише 80 % від збору за подання заявки, то зараз це 75 %. Для неприбуткових організацій збори за дії з об'єктами інтелектуальної власності, крім зборів за кодами 13300, 13400, 13500 і 13700, зменшені з 20 % до 12 % у разі, коли зазначена особа є заявником чи власником патенту на винахід, та з 40 % до 30 %, коли зазначена особа є заявником чи власником прав на корисну модель.

Слід зазначити, що також з'явилися деякі труднощі. Якщо щодо заявки, приміром, на торговельну марку було подано заперечення на реєстрацію від третьої особи, то навіть у випадку позитивного рішення від УКРНОІВІ майже неможливо завершити розгляд заявки до кінця воєнного стану та отримати свідоцтво. Адже згідно з п. 1 ст. 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» особа, яка подала заперечення, може оскаржити рішення до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання копії рішення, а згідно із Законом № 2174-IX перебіг таких строків зупиняється. Єдиним виходом у цій ситуації є отримання від листа-згоди від скаржника, що надає можливість провести державну реєстрацію та видати свідоцтво за умови сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва на торговельну марку та державного мита за видачу такого свідоцтва.

1 січня 2023 року набув чинності новий Закон України № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права». Під час його підготовки були враховані норми європейського законодавства для виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію, введення нових сучасних положень, яких до цього взагалі не було, уточнена існуюча термінологія, а також виключені норми, які на сьогоднішній день втратили свою актуальність.

Розглянемо деякі з нововведень. Наприклад, у списку об'єктів авторського права з'явилися нові, такі як накреслення (дизайн) шрифтів, художня ковка, циркові вистави, сценічний дизайн, музично-світлові шоу. Слід зазначити, якщо у попередній редакції закону цих творів не було, то вони все одно охоронялися законом, адже перелік не є вичерпним, на відміну від об'єктів, що не охороняються авторським правом, який є закінченим. До неохоронюваних додані проекти офіційних документів, приміром, указів, законів, постанов, державних стандартів, рішень тощо, факти та фотографії, що не містять ознаки оригінальності (не є фотографічними творами).

З'являється нове положення, яке детально розкриває поняття «sui generis» - право особливого роду на неоригінальні об'єкти, створені за допомогою комп'ютерної програми без участі фізичної особи, тобто право на твори, що створені штучним інтелектом. Закон пропонує доволі широкий перелік суб'єктів права особливого роду, до якого можуть відноситись розробники штучного інтелекту, їх спадкоємці, правомірні користувачі, особи, які отримали повноваження за ліцензією на таку комп'ютерну програму, що може генерувати об'єкти. Немайнові права на твори «sui generis» не виникають, а от майнові права, як і на будь-який твір авторського права, визначені у статті 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Але на відміну від загального правила, що майнові авторські права чинні протягом усього життя автора та 70 років після його смерті, право особливого роду триває 25 років після генерації об'єкта, а «sui generis» на бази даних - лише 15 років. Доречно зазначити, що твори, створені фізичними особами з використанням комп'ютерних технологій, не відносяться до таких об'єктів. Наприклад, якщо митець створює цифрову ілюстрацію на комп'ютері чи планшеті, використовує спеціальні додатки чи програми, але малює її сам, то він буде мати повний обсяг авторських прав на результат своєї творчої діяльності.

Новелою у законі є право на справедливу винагороду. Раніше це поняття згадувалось, але не було конкретної інструкції, як це право могло реалізуватись практично. За цією нормою незалежно від відчуження майнових прав на твір, протягом усього строку чинності авторських прав, автор має право на справедливу винагороду за відповідні способи використання твору. Таке право може належати лише авторам, виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм і може переходити тільки до спадкоємців або правонаступників і не може бути відчужене іншим особам.

Уточнені та оновлені випадки вільного використання творів, тобто безоплатно та без дозволу правовласника. З'являється розподіл вільного використання на використання із зазначенням імені автора та джерела запозичення (наприклад, відтворення в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та договорів, що стосуються права автора на твір; створення копій творів, які зроблені із законних джерел з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій, або для дослідницьких цілей, за умови, якщо правовласник не заборонив таке використання відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, що є в мережі Інтернет) та без такого (відтворення твору з метою демонстрації, налаштування або ремонту обладнання, функціонування якого неможливо перевірити без використання творів, за умови що обсяг і використання відповідають визначеній меті).

Як зазначалося вище, також уточнено терміни, які використовуються в законі. Розберемо на прикладі. Якщо раніше поняття твору визначалося як результат творчої діяльності автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва, виражений в об'єктивні формі, то зараз це оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражений в об'єктивній формі. І якщо на, перший погляд, зміни майже не помітні, то по-перше, з'являється критерій оригінальності, а по-друге, твір не може бути створений лише у сферах науки, літератури чи мистецтва, адже існують такі об'єкти як комп'ютерна програма чи база даних, які не можуть відноситись до жодної з цих сфер.

Також 9 жовтня 2023 року у Міністерстві юстиції України зареєстрований наказ Міністерства економіки України № 11319 від 16 серпня 2023 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір». За цим наказом суттєво розширюється перелік підстав для відмови в реєстрації, наприклад, якщо заявка подана відносно об'єкта, який не охороняється авторським правом, порушує права і законні інтереси третіх осіб, заявником або суб'єктом авторського права є особа, пов'язана з державою-агресором, або підсанкційна особа. Буде лише дві форми заявок - на державну реєстрацію авторського права на твір та на державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір. Не буде окремої заявки на реєстрацію службового твору. Подання документів здійснюватиметься у паперовому вигляді за допомогою поштових сервісів за адресою УКРНОІВІ або в електронній формі через Систему електронної взаємодії закладу експертизи, використовуючи електронний кваліфікований підпис. До речі, заявки в електронній формі приймалися і раніше, але зараз це буде відображено у нормативно-правовому акті. І за новим наказом будь-яка особа може звернутися з запитом на отримання довідки з державного реєстру. Слід зазначити, що подання заявок за новою формою буде лише після офіційного опублікування наказу.

До існуючого закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» додалися ще Закон України № 2265-IX від 22 травня 2022 року «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» та Закон України № 3005-IX від 21 березня 2023 року «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Забороняються використовувати символи «Z» та «V», включаючи заміну цими літерами кириличних «З», «С», «В», «Ф» з метою виправдання збройної агресії проти України, використовувати символіку збройних сил російської федерації, державні герби, прапори, гімни, згадки про осіб, які займали керівні посади в органах влади держави-агресора чи політичних партіях, написи, пов'язані з виправданням або пропагандою російської імперської політики тощо. Позначення, які містять символіку, вказану у даних законах, не можуть бути зареєстровані як торговельна марка. Однак така заборона не поширюється на заявки або зареєстровані торговельні марки, включаючи міжнародні та добре відомі, які отримали правову охорону до 24 лютого 2022 року, за умови правомірного використання такої символіки та не мають на меті пропаганди нацистського тоталітарного режиму російської федерації чи підтримки збройної агресії проти України. Хочу додати з власної практики, що клієнти, у яких вже була зареєстрована торгова марка ще за декілька років до початку війни з літерами «Z» чи «V», прийняли свідоме рішення змінити це (взагалі виключити з позначення або замінити іншими складовими - літерами чи графічними елементами) та подати нову заявку до УКРНОІВІ.

Отже, поки економічний розвиток та інвестиційна діяльність в Україні на паузі, це час для змін у законодавстві. Війна пришвидшила деякі процеси та реформи. Було внесено дуже багато нового до нормативно-правових актів, що стосуються інтелектуальної власності, зокрема прийнято новий Закон України «Про авторське право та суміжні права». Звичайно дуже відчутно, що вторгнення російської федерації на нашу територію відкинуло нас у розвитку років на 10, але зараз час інновацій у сфері оборони, волонтерства та захисту держави.

Вікторія Борисенко,

керівник ІР-практики ЮК Riyako&Partners

Читайте також:

Президент підписав Закон щодо посиленого моніторингу політично значущих осіб