16 березня 2010 року Конституційний суд України оприлюднив прийняте 11 березня 2010 року рішення № 8-рп/2010 (далі - Рішення КСУ) у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів "найвищий судовий орган", "вищий судовий орган", які містяться у ст. 125 Конституціїтерміна "Касаційне оскарження", що міститься у ст. 129 Конституції.
Конституційний суд України дійшов висновку, що рішення Вищих спеціалізованих судів (Вищого господарського суду та Вищого адміністративного суду) не можуть бути переглянуті у касаційному порядку у Верховному суді України, оскільки ВГС України та ВАС України є касаційними інстанціями, а переглядання двічі тієї самої справи у касаційному порядку є порушенням Конституції. Розглянувши матеріали справи, КСУ вирішив, що визначення в положенні п.8 ч.3 ст. 129 Основного законуяк одного з основних принципів судочинства "забезпечення…касаційного оскарження рішення суду" у системному зв'язку з положеннями ч. 1 ст.8 і ст.125 Конституції означає лише одноразове касаційне оскарження та переглядання рішення суду; законом можуть бути передбачені й інші форми оскарження та перегляданню рішень судів загальної юрисдикції.
|
Досить цікавим є ті, що відповідно до п. 3.5. мотивувальної частини Рішення КСУ - розглядаючи питання про можливість встановлення законодавцем інших форм оскарження рішень судів загальної юрисдикції, крім тихий, що встановлені в пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України як засади судочинства - апеляційне і касаційне оскарження, Конституційний Суд України дійшов висновку, що за своїм змістом це конституційне положення не містить вичерпного переліку форм оскарження рішень судів загальної юрисдикції.
Приписом пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено "забезпечення…касаційного оскарження рішення суду" лише як одну з основних засідок судочинства, а частиною четвертою цієї статті передбачено, що законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих юрисдикцій. Отже законодавцем можуть бути передбачені у законах про судоустрій та судочинство й інші форми оскарження та перегляданню рішень судів загальної юрисдикції.
Але ж хіба ст. 111-15 ГПКде прямо йдеться про "Повторну касацію", та ст. 237 КАСде йдеться про "Різновид касаційного оскарження" - "Виняткові обставини" не є тими іншими формами оскарження та перегляданню рішень судів загальної юрисдикції, що передбачені законодавцем у законах про судочинство. За своєю суттю ці форми є іншими від перегляданню рішень в касаційному порядку у Вищих спеціалізованих судах України, тільки назви їх схожі. Це питання філології, тому якщо замінити словосполучення "у касаційному порядку" за аналогією з КАС словосполученням "за винятковими обставинами" у ст. 111-15 ГПК, а в ч. 2 ст. 235 КАС вказати, що переглядання судових рішень за винятковими обставинами не є різновидом касаційного провадження, а є однією з форм оскарження рішень ВАСУ до ВСУ, то формально матимемо "Не повторну касацію", а зовсім нові форми перегляданню рішень.
"Верховний Суд може переглядати рішення вищих господарського та адміністративного судів України"- на цьому наголосив голова Судової палати в господарських справах Верховного Суду України Валентин Барбаравідповідаючи на запитання журналістів щодо подальшої діяльності найвищого суднового органу держави у світлі прийнятого 11 березня 2010 року Рішення КСУ.
"Це рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів "найвищий судовий орган", "вищий судовий орган", "Касаційне оскарження", які містяться у статтях 125, 129 Конституції України, ніяким чином не обмежує повноваження Верховного Суду України"підкреслив Валентин Барбара.
Верховний Суд України, який визначено Конституцією найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикціїі надалі здійснюватиме переглядання судових рішень Вищих господарського та адміністративного судів України у межах повноважень згідно з чинним законодавством.
Валентин Барбара звернув увагу представників засобів масової інформації на ті, що навіть у назві ст. 111-15 ГПК України немає терміну "Касаційне оскарження". Вона звучить таким чином: "Підстави для оскарження до Верховного Суду України постанов чи ухвал Вищого господарського суду України". А термін "у касаційному порядку" означає форму звернення до Верховного Суду (право оскаржити у касаційному порядку судові рішення Вищого господарського суду України мають сторони у справі та Генеральний прокурор України, ст. 111-14 ГПК)а не підстави для розгляду справи.
Такі підстави (їх наразі п'ять) чітко виписані у ст. 111-15 ГПК України і спрямовані сморід, як і уся діяльність найвищого суднового органу держави в системі судів загальної юрисдикції, на забезпечення єдності судової практики всіма судами України, наголосив голова Судової палати Верховного Суду. Тож касаційна скарга на рішення вищих спеціалізованих судів України, й зокрема, Вищого господарського, може бути прийнята Верховним Судом лише за наявності виняткових обставинпередбачених чинним законодавством. Ці обставини виключають обов' язковість касації у Верховному Суді на відміну від оскарження у вищих спеціалізованих судах України. І в цьому сенсі Конституційний Суд зовсім не обмежив повноваження Верховного Суду, а просто розставив крапки над "і", вказавши на необхідність удосконалення законодавства у сфері судочинства.
"До того ж годині, поки Верховна Рада не внесе зміни чи не скасує розділ ХІІ - 2 ГПК щодо перегляданню судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України, ці норми закону є обов'язковими до виконання, оскільки і Конституційний Суд їх неконституційними не визнав"- резюмував Валентин Барбара.
Постає логічне запитання: а якові позицію підтримувати практикуючим юристам? Керуватися положеннями Рішення КСУ, з яких вбачається, що рішення Вищих спеціалізованих судів не можуть бути переглянуті у касаційному порядку у Верховному суді України, вже сьогодні, чи підтримати позицію суддів ВСУ, і до внесення відповідних змін у процесуальні кодекси сміло подавати відповідні заяви на переглядання відповідних рішень до ВСУ? Думаю однозначної відповіді на це запитання у найближчий година не зможе дати ніхто, ствердно можна сказати лише ті, що немає жодних гарантій, що завтра, рішення, які прийняті сьогодні ВСУ у господарських та адміністративних справах не будуть відміненіі великий масив проробленої юристами роботи, чималі фінансові витрати підуть на смарку.
Варто наголосити, що у Верховній Раді України вже зареєстровано проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення повноважень Верховного Суду України у відповідність до Конституції України"таким чином, сподіваємося, що скоро наш законодавець "розставить усі крапки над і" та питання буде вирішено.
Однозначно, чудовою видається ситуація, котра має місце сьогодні, адже протягом багатьох років ні у кого не виникало жодних сумнівів щодо конституційності перегляданню ВСУ в порядку "Повторної касації" відповідних рішень, сотні рішень було прийнято і лише тепер, в умовах зміни політичної ситуації в Україні, це питання стало жваво обговорюватися. За даних обставин, досить актуальною, на мій погляд, буде цитата уривку із вірша відомого поета Володимир Маяковський: "…Якщо зірки запалюються, означати комусь це потрібно?.".
