Справи про соцвыплатах "змінили адресу"

Верховна Рада наділила суди загальної юрисдикції правом розгляду справ, пов'язаних з соціальними виплатами, які раніше знаходилися в компетенції адміністративних судів. Тепер виробництво цієї категорії справ здійснюватиме за правилами цивільного судочинства.

10 березня набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно підвідомчості справ, пов'язаних з соціальними виплатами"яким змінена підвідомчість справ, пов'язаних з соціальними виплатами. Ухвалений Закон можна назвати і позитивним і негативним одночасно. До безперечних плюсів для позивачів можна віднести те, що терміни розгляду админдел значно скорочуються, ну або принаймні чітко обумовлюються. Мінусів звичайно значно більше: обов'язок доведення лягає на позивача, витрати, пов'язані з розгляду справи судом збільшуються і позов треба буде подавати по місцезнаходженню юрособи (органу, що порушив законні права і інтереси). Проте про усе по порядку.

Справи про соцвыплатах "міняють прописку"

Відразу ж треба сказати, що зміна осудності не означає, що усі справи будуть автоматично переведені з адмінсудів до судів загальної юрисдикції. Адмінсуди повинні будуть завершити розгляд цієї категорії справ, відкритих на основі п.3 ч. 1 ст. 18 КАСУ і що знаходяться у виробництві. Проте адміністративні справи, апеляційні і касаційні скарги або представлення, подані до набуття чинності Закону, по яких не відкрито виробництво, будуть передані адмінсудами до відповідних судів загальної юрисдикції. Про факт передачі справ, а також про суд, який розглядатиме передану справу, адмінсуди повинні будуть проінформувати зацікавлених осіб у справі, відіславши відповідне повідомлення.

Як вже вказувалося вище, позовні заяви, пов'язані із здійсненням соціальних виплат, до яких згідно із Законом відносяться пенсії, виплати непрацездатним, виплати по загальнообов'язковому соціальному страхуванню, соціальні послуги, допомога, захист, пільги, майно, пайки або грошова компенсація замість них, треба подавати до суду загальної юрисдикції по місцезнаходженню відповідача (ст. 109 ГПК).

Обов'язок доведення "міняє адресата"

Вибудовувавши свій захист треба пам'ятати, що згідно з новим Законом обов'язок доведення лягає на позивача. Юрист АК "Коннов і Созановский" Андрій Никоненко вважає, що обов'язок доведення, покладений на позивача, є істотним мінусом ухваленого Закону. Зокрема ЛІГА :ЗАКОН він відмітив наступне: "Основним аргументом проти вказаного Закону в процесі його прийняття і розгляду, основою, що явилася, для накладення Президентом вето на нього, була специфіка адміністративного судочинства, спрямованого на надання великих прав позивачеві і суду. Згідно ст. 72 КАСУ у адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язку з доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача. Така норма надає більше можливостей позивачеві, що не є кваліфікованим юристом, захищати самостійно свої права в суді".

Таким чином, подаючи позов треба вже відразу потурбуватися і про доказову базу і продумати які документи треба витребувати у відповідача або третіх осіб для того, щоб відстояти свої законні інтереси. Що стосується безпосередньо самого порядку витребування доказів, то в цивільному процесі він теж значно відрізняється від адміністративного, і, на жаль, не на користь позивача. Порівнюючи два порядки (адміністративний і цивільний) Андрій Никоненко завірив, що в цивільному процесі він набагато складніший, оскільки на суд не покладений обов'язок сприяти в доведенні (хоча зазвичай суди звичайно ж сприяють в цьому питанні) : "Згідно ст. 71 КАСУ особа, що бере участь в справі, може вказати, де можуть знаходитися докази, і суд витребує докази. ГПК же прямо не вказує на обов'язок суду сприяти в доведеннітому сторона в справі зобов'язана звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів чи про забезпечення доказів. На практиці зазвичай немає істотної різниці у витребуванні доказів, і більшість суддів сприяють сторонам в процесі в подачі відповідних клопотань".

Якщо говорити про доведення, то з точки зору КАСУ воно є лояльнішим порівняно з ГПК. Юрист Адвокатського об'єднання "Актио" Тетяна Глущенко звернула увагу на зміну доказової складової процесу: "У цивільному судочинстві передбачено, що пояснення сторін, третіх осіб, їх представників мають доказове значення лише тоді, коли такі особи допитані як свідки. В той же час частина перша статті 76 КАСУ надає право таким особам дати пояснення про відомі їм обставини за правилами допиту свідків з метою посилення довіри до цих пояснень, адже вони даються під присягою і загрозою карної відповідальності за надання неправдивих свідчень".

В той же час пані Глущенко акцентувала увагу на тому, що позовне виробництво в цивільному процесі грунтується на принципі змагальності, а по сему суд загальної юрисдикції, на відміну від адмінсуду, позбавлений права за власною ініціативою збирати докази, а по сему про доказову базу повинен піклуватися позивач: "Суд досліджує лише докази, подані учасниками процесу, або зібрані за їх ініціативою. У свою чергу, при здійсненні админсудопроизводства суд може за власною ініціативою збирати необхідні для вирішення справи доказу, зокрема витребувати їх. Окремо слід зазначити і той факт, що в адміністративному судочинстві діє "презумпція винності" суб'єкта владних повноважень і тягар доведення покладається на суб'єкта владних повноважень. З набуттям чинності цього Закону громадяни, які звернуться до суду з вищезгаданих питань, будуть вимушені нарівні з суб'єктом владних повноважень доводити наявність або відсутність обставин, що підтверджують їх вимоги".

Платити за розгляд справи доведеться більше

Що стосується витрат, пов'язаних з розглядом справи. "У зв'язку зі зміною осудності, громадянам доведеться нести додаткові витрати, пов'язані з розглядом справи",- відмічає Тетяна Глущенко,- "І у цивільному, і в адміністративному судочинстві судові витрати полягають з судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи. У цивільному процесі є додаткова складова витрат, пов'язаних з розгляд справи - це витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розмір яких визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258. На сьогодні, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення по цій категорії справ складає 37,00 грн.".

Плюси апеляційного оскарження

В той же час позитивним моментом ухваленого Закону можна назвати те, що він дозволить повною мірою реалізувати принцип доступності правосуддяоскільки територіальна віддаленість суду апеляційної інстанції буде обмежуватися рамками обласного центру за місцем проживання зацікавленого осіба. "Однією з гарантій права громадян на отримання судового захисту чинним законодавством України передбачений принцип доступності правосуддя, який включає і територіальну наближеність суду до особи. Так, частиною 3 ст. 3 Закони України "Про судоустрій України" передбачені, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи. Проте відносно апеляційних адміністративних судів такий принцип доступності правосуддя не реалізується повною мірою, оскільки їх компетенція поширюється на територію декількох областей. Це призводить до того, що найменш соціально захищені громадяни вимушені долати значну відстань для того, щоб захистити свої соціальні права і реалізувати процесуальне право на апеляційне оскарження рішень судів першої інстанції"вважає пані Глущенко. "Недоукомплектовано суддівського корпусу, відсутність єдиної чітко сформованої судової практики відносно розгляду апеляційними адміністративними судами справ про соціальні виплати, нестача досвіду відносно розгляду таких справ і різке збільшення числа останніх, призводить до нескінченного затягування вирішення справ по суті, і як наслідок - до порушення прав громадян на розгляд справ впродовж розумного терміну" - підсумувала Тетяна Глущенко.

Таким чином, підсумувавши усе вищесказане можна зробити наступне укладення: Закон дає можливість реалізувати принцип доступності правосуддя і розглядати справи в розумні терміни, проте в той же час ускладнює доказову базу і передбачає додаткові витрати при розгляді справи.