Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Стягнення аліментів під час війни: роз’яснення юриста

Олена Сібірцева, адвокат AGA Partners, Голова Комітету з цивільного, сімейного та спадкового права АПУ, роз'яснила, що потрібно знати

Нові реалії

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації, який продовжує діяти до 23 серпня 2022 року.

Війна у країні безумовно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення. Як у мирний час, так і особливо у нинішніх реаліях, діти потребують особливої уваги та турботи, додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів.

Протягом дії воєнного стану держава активно реагувала на різні виклики, адаптуючи чинне законодавство до неочікуваних змін. Питання захисту прав та інтересів дітей також неодноразово було у фокусі таких змін. При цьому, як у мирний час, так і наразі одним із актуальних питань є утримання дітей (аліменти).

Що змінилося?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, було доповнено Закон України «Про виконавче провадження» рядом положень, пов'язаних із військовою агресію Російської Федерації на території нашої держави.

В продовження прийнятого Закону Міністерством юстиції України 1 квітня 2022 року було опубліковано роз'яснення щодо аліментних зобов'язань у період воєнного стану. Зокрема, зазначено, що Верховна Рада прийняла Закон, яким передбачено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення щодо стягнення на заробітну плату та інший дохід боржника.

Втім, вказане правило має виключення та не поширюється на рішення про стягнення аліментів, а також рішення, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації.

Разом з тим, Мін'юстом звернено увагу на те, що забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Поряд із наведеним варто звернути увагу на те, що після введення воєнного стану на території України було здійснено ряд дій, направлених на попередження несанкціонованого доступу до державних реєстрів. До таких заходів належало і тимчасове обмеження доступу Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників, що унеможливило роботу державних та приватних виконавців. Зазначене, відповідно, вплинуло і на виконавчі провадження у справах про стягнення аліментів, які фактично було заблоковано.

Втім, наразі Наказом МЮУ від 4 квітня 2022 року № 1310/5 «Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану» встановлено порядок відновлення доступу державних виконавців до зазначених систем.

Таким чином, питання стягнення аліментів під час війни не зазнало кардинальних змін, окрім виконання рішень на тимчасово окупованих територіях України державою-агресором.

Чи можна отримати рішення про стягнення аліментів під час війни?

Непоодинокими є випадки, коли станом на час введення в Україні воєнного стану один із батьків мав намір звернутися до суду з метою стягнення аліментів на утримання дитини, або ж така необхідність виникла уже після початку війни. Що у цьому разі?

Закон у цій частині не зазнавав жодних змін, а тому мати або батько, які утримують дитину одноосібно, мають право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу або із позовною заявою про стягнення аліментів.

Так, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитини (ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України).

Перевагою такого способу захисту є швидкість отримання рішення, оскільки заява про видачу судового наказу розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження. Ґрунтуючись на практичному досвіді, можна заздалегідь очікувати, що отримати судовий наказ все ж можна буде не раніше ніж за 30 (тридцять) днів після подання заяви. Проте, у порівнянні із стягненням аліментів на підставі позовної заяви, ці строки є надзвичайно короткими.

Єдиним недоліком стягнення аліментів на підставі судового наказу є гранична межа розміру аліментів, які стягуються - десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. На сьогоднішній день граничні розмірі становлять - 21,000.00 гривень на дітей до 6 (шести) років та 26,180.00 - на дітей від 6 (шести) до 18 (вісімнадцяти) років.

Проте слід мати на увазі, що законодавство передбачає можливість зміни розміру аліментів (як у бік збільшення, так і у бік зменшення), якщо життєві обставини сторін змінюються. Передумовами для ініціювання судового процесу з цього приводу може бути зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, тощо.

Якщо ж стягнення аліментів на підставі судового наказу не дозволяє забезпечити належне утримання дітей, один із батьків має право звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів. Така форма захисту дозволяє визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від доходу батька (матері), проте граничного обмеження розміру стягнення закон не передбачає. У такому випадку розмір аліментів, присуджений судом, буде залежати від доказів, наданих на підтвердження витрат, які здійснюються на утримання дитини та можливості платника аліментів брати участь в утриманні дитини на рівні, який заявлено у позові.

В умовах воєнного стану проблемою, з якою можуть зіштовхнутися батьки, є функціонування судів на певних територіях. Так, заява про видачу судового наказу подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а позовна заява - за місцем реєстрації позивача. Непоодинокими є випадки, коли на зазначених територіях відбуваються активні бойові дії або територія є окупованою.

Такі випадки жодним чином не обмежують право громадян на судовий захист та регулюються тимчасовою зміною територіальної підсудності окремих судів. Так, у випадку, якщо суд за місцем реєстрації проживання сторін не може функціонувати внаслідок війни, справи, які перебувають на його розгляді, передаються до іншого суду. Актуальну інформацію щодо таких змін у діяльності судів можна отримати на офіційному веб-сайті «Судова влада України» та окремих сторінках судів, в тому числі, Верховного Суду.

Як ефективніше формувати правові позиції й аналізувати законодавство? З рішенням LIGA360: Юрист Професійний. Спробуй в червні зі знижкою -30%.

Чи застосовуються санкції до боржників зі сплати аліментів під час війни?

Окремим питанням, яке виникає на часі, є притягнення боржників, які не сплачують аліменти, до відповідальності.

Нагадаємо, що статтею 196 Сімейного кодексу України передбачено відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема, у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені) у розмірі 1 % суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розрахунок здійснюється від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Крім того, слід пам'ятати про те, що за несплату аліментів передбачено також адміністративну (стаття 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та кримінальну (стаття 164 Кримінального кодексу України) відповідальність.

Усі наведені вище види відповідальності є чинними та не зазнали змін під час війни. Відповідно, несплата аліментів під час воєнного стану не звільняє платника аліментів від відповідальності.

Чи стягуються аліменти із військовослужбовців?

Одним із нагальних питань, яке виникло в умовах воєнного стану, стало також питання стягнення аліментів із платників, які перебувають у Збройних Силах України.

З цього приводу законодавство чітко говорить про те, що жодних обмежень щодо стягнення аліментів з військовослужбовців не встановлено.

Так, Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року № 122 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146» встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Таким чином, військовослужбовці сплачують аліменти на загальних засадах та з усіх видів грошового забезпечення (крім такого, яке не має постійного характеру).

Чи стягуються аліменти з особи, яка втратила роботу під час війни?

Окремою стороною військової агресії стала втрата для багатьох робочих місць та усіх видів доходів. Втім, як до введення воєнного стану на території України, так і після - регулювання цього питання у розрізі аліментів не змінилося.

Зокрема, частиною 2 статті 195 Сімейного кодексу України закріплено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

З огляду на зазначене, незалежно від того, чи втратила особа працевлаштування до введення воєнного стану, чи після, обов'язок сплати аліментів за нею залишається.

Договірне врегулювання аліментних зобов'язань

Наостанок, але не в останню чергу, варто звернути увагу на те, що питання аліментів може бути врегульовано на підставі нотаріально посвідченого договору. В умовах війни та релокації батьків та дітей, в тому числі, за кордон, такий спосіб вбачається особливо актуальним.

Так, батько та мати мають право укласти між собою договір про участь в утриманні дитини (аліментний договір), в якому встановити розмір, строки та порядок сплати аліментів та додаткових витрат на дитину. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Альтернативним варіантом є укладення нотаріально посвідченого договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. За таким договором платник аліментів передає у власність дитини нерухоме майно та звільняється від сплати аліментів. При цьому, обов'язок сплати додаткових витрат на утримання дитини залишається незмінним.

Замість підсумків

Незважаючи на введення воєнного стану на території України та перебігу повномасштабної війни, питання утримання дітей є одним із пріоритетних.

Загалом, воєнний стан не мав значного впливу на порядок стягнення аліментів та, навпаки, у спеціальних нормативних актах аліменти фігурували як платіж, який здійснюється в обов'язковому порядку.

Тимчасове блокування державних реєстрів дійсно призупинило фактичне виконання уже існуючих рішень суду, але жодним чином не відміняло обов'язку здійснювати утримання дітей усіма іншими можливими способами (наприклад, шляхом сплати аліментів безпосередньо іншому із батьків).

Також, воєнний стан не є перепоною для ініціювання нових судових проваджень та продовження існуючих спорів, оскільки функціонування судової системи здійснюється. Винятком були випадки на початку військових дій, коли судами розглядалися першочергово справи окремих категорій. І навіть у такий період право на звернення до суду не нівелювалося. Окремим питанням звернення до суду може розглядатися ситуація, коли такий суд фізично знищено, або за його місцезнаходженням ведуться активні бойові дії, чи він знаходиться на тимчасово окупованій території. За таких умов територіальна підсудність цих судів змінюється, справи передаються на розгляд до іншого суду.

Війна на території України в окремих сферах мала наслідком застосування пільг, відсутність нарахування пені та штрафів, зменшення фінансового навантаження громадян з тих чи інших питань. Прикладом цього було запровадження кредитних канікул за кредитними договорами. Разом з тим, утримання дітей є окремим обов'язком, щодо якого закон чітко встановив відсутність будь-яких преференцій. У випадку, якщо платник аліментів ігнорує свій обов'язок та не виконує рішення суду, усі види відповідальності є застосовними для нього (пеня, штраф, адміністративна, кримінальна відповідальність, тощо).

Окремим питанням, яке постало в існуючих умовах, стало стягнення аліментів з військовослужбовців. Закон не містить жодних виключень з цього приводу та покладає на них обов'язок неухильно здійснювати утримання дітей. При цьому, стягнення аліментів здійснюється на загальних засадах та з усіх видів доходів таких платників.

Внаслідок військових дій значна кількість громадян втратили не тільки своє майно, але і роботу та доходи. За таких умов аналогічно виникає питання: яким чином має здійснюватися утримання дітей тими із батьків, які стали безробітними? Закон не виділяє безробіття як обставину, за якої аліменти можуть не сплачуватися. Наразі, як і у довоєнний період, безробітні боржники зобов'язані сплачувати аліменти, виходячи із середньої заробітної плати для працівників місцевості, де вони проживають (перебувають).

Наостанок, як і будь-яке питання, що виникає із сімейних правовідносин, аліменти можуть бути врегульовані між батьками добровільно на підставі договору. Такий договір наразі є особливо актуальним у світлі зміни місць та країн проживання батьків і дітей, та дозволяє врегулювати максимально широко та паритетно матеріальне забезпечення дитини.

Олена Сібірцева,

адвокат AGA Partners, Голова Комітету з цивільного,

сімейного та спадкового права АПУ

Де адвокату зберігати робочі посилання й аккаунти? Зручний робочий простір доступний в LIGA360:Адвокат НААУ. Доступ до Кабінету Електронного суду, Кабінету ВША НААУ, усі судові рішення й законодавство, модуль воєнного стану. Безліч завдань адвоката - одне рішення.

Читайте також:

Особливості спадкування під час воєнного стану

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему