Що передбачає новий Закон про підвищення ефективності санкцій

24 лютого 2022 року Російська Федерація (далі - РФ) розпочала повномасштабну збройну агресію проти нашої держави. Тисячі людей загинули, покинули свої домівки або залишились без даху над головою внаслідок численних звірств армії РФ. Практично весь бізнес відчув на собі руйнівну силу війни, що призвело до його зупинки, реорганізації чи перенесення потужностей та адміністрації подалі від бойових дій. На сьогодні мало у кого у світі викликає сумніви, хто є ініціатором війни в Україні.

На жаль, як до широкомасштабного вторгнення, так і досі залишаються особи та проросійський бізнес, які поширюють в Україні російські наративи та бізнес інтереси країни агресора як публічно, так і приховано. Досить часто доводиться читати про чергові затримання таких осіб чи блокування їх бізнес-активів. Звідси постає запитання - чи можна конфіскувати на користь України активи осіб, що підривали її суверенітет?

На це питання покликаний дати відповідь нещодавно ухвалений Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб» (далі - Закон).

Особливості нового виду санкцій - стягнення активів в дохід держави

Спершу слід відзначити, що даний Закон Президент України ветував і повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, які в подальшому робоча група взяла до уваги. Зокрема, пропозиції стосувалися ключового елементу Закону - можливості стягнення активів в дохід держави з фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли таким діям.

Так, після пропозицій Президента, парламентарі визначили широкий перелік підстав, які можуть бути підставою для застосування санкцій. Більше того, такий перелік є не виключним, що дозволить відповідним органам «більш широко» трактувати Закон.

Умовно можна виділити наступні дії, які будуть підставою для застосування санкцій щодо осіб:

1. Які ухвалювали рішення щодо збройної агресії проти України, тих хто був організаційно залучений (підготовка, внесення, погодження пропозицій щодо рішень), або в інших формах (наприклад шляхом фінансування або матеріально-технічно забезпечив заходи, пов'язані із прийняттям рішення). Це також стосуватиметься колаборантів, що працюють/допомагають окупаційним адміністраціям.

2. Які висловили намір та готовність використати законні збройні формування для сприяння збройній агресії, надав армії РФ у користування території, цивільної або військової інфраструктури для розміщення особового складу та боєприпасів; не забезпечив дотримання встановлених правил перетину державного кордону (по суті пропуск армії РФ на нашу територію). Ймовірно, законодавці в даному випадку хотіли підкреслити відповідальність Республіки Білорусь за вторгнення армій РФ через її територію.

3. Які фінансували або матеріально-технічно забезпечували діяльність РФ, пов'язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією її територій. В даному випадку йдеться про:

• сплату податків до бюджету РФ (для юридичних осіб - понад 40 млн. грн; для фізичних осіб - понад 3 млн. грн.)

• благодійність на користь органів державної влади чи військового управління держави-агресора, юридичних та фізичних осіб, що ухвалювали рішення, про які йшлося вище (понад 750 тис. грн.)

• інвестування у державні облігації РФ, якщо сукупна упродовж року сума інвестування становить не менше 3 млн. грн

4. Які інформаційно сприяли вчиненню дій або ухваленню рішень щодо збройної агресій проти України. Такими діями вважатимуться:

спонукання до збройної агресії проти України, геноциду українського народу, дискримінації за ознакою громадянства України, вчинення діянь, які відповідно до норм міжнародного права та/або законодавства України мають ознаки воєнних злочинів або злочинів проти людяності

• виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України

• возвеличення осіб, які здійснювали збройну агресію проти України (солдати РФ та невизнаних республік; найманці) та представників окупаційних адміністрації

• підтримка політики РФ щодо невизнання права українського народу на самоідентифікацію та самовизначення, викривлення уявлення про самобутність українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення фальшивих ідеологем, в основі яких лежить хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з «нацизмом» чи іншими людиноненависницькими ідеологіями

• розпалювання ненависті до українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності

Парламентарі підійшли до підстав застосування санкції з різних сторін - від ухвалення рішень щодо збройної агресій до інформаційного розпалювання і закликів до кровопролитної війни.

Окремим пунктом є питання невизначеності подальшої долі конфіскованих активів - Закон не передбачає подальших напрямків, на які будуть спрямовані активи.

Судовий порядок застосування санкції

Повертаючись до первісного варіанту Закону, законодавці запропонували, що звертатися до ВАКС з заявою про застосування санкції може лише НАЗК.

Після пропозицій Президента України, правом звертатись до суду та розшукувати активи замість НАЗК тепер буде «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції» (далі - Центральний орган). Поки що законодавці не визначились який орган буде наділений такою компетенцією.

Центральний орган зможе звертатись з позовною заявою до ВАКС при дотриманні ряду умов:

1) Особа своїми діями створила суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяла вчиненню таких дій (обґрунтування наявності однієї або декількох вищезазначених підстав для застосування санкцій буде достатньо)

2) До моменту звернення Центрального органу до суду - РНБО вже було накладено санкцію у виді блокування активів вищезазначеної фізичної чи юридичної особи

3) Звернення з позовною заявою можливе лише в період дії воєнного стану

ВАКС повинен буде розглянути позовну заяву Центрального органу доволі швидко - протягом 10 днів з дня надходження. Також передбачена процедура апеляційного оскарження до Апеляційної палати ВАКС.

Оскаржити рішення можна в 5-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення або якщо особа не була присутня при оголошенні рішення - протягом 5 днів із дня публікації рішення на офіційному веб-сайті ВАКС. Апеляційна скарга має бути розглянута апеляційною палатою ВАКС протягом 5 днів з дня її надходження до суду. Касаційного оскарження рішення Закон не передбачає.

Важливо відзначити, що провадження буде здійснюватись в адміністративному порядку, тобто згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України (до КАСУ буде додана спеціальна стаття, яка регулюватиме провадження у даній категорій справ).

Буде доволі цікаво спостерігати, яким чином сформується судова практика в питанні доведення Центральним органом підстав для застосування санкції і яким чином буде здійснюватись принцип змагальності сторін в процесі.

Звісно, слід також очікувати активізацію роботи РНБО по ухваленню рішень щодо блокування активів за час воєнного стану.

Діяльність Центрального органу щодо пошуку підсанкційних активів

Окрім вищевказаного в Законі також акцентовано увагу на праві Центрального органу вживати заходи щодо виявлення та розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях РНБО.

Зокрема, Центральному органу буде надано право: 1) залучати до виявлення та розшуку таких активів інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування; 2) у разі виявлення незаблокованих активів звертатися до відповідних органів та/або посадових осіб з вимогою вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися цими активами.

Вимога Центрального органу буде обов'язковою та підлягатиме негайному виконанню відповідними органами та посадовими особами. Тобто, можна стверджувати, що Центральний орган по суті буде відстежувати, як органи влади виконують рішення РНБО щодо блокування активів.

Не будь байдужим - повідом про «токсичні» активи

Закон надає захист та гарантії безпеки особам, які повідомили про активи.

Інструмент повідомлення про активи прихильників РФ майже ідентичний до особи-викривача корупційного правопорушення, який передбачений Законом України «Про запобігання корупції».

Як і у випадку з викривачем корупційного правопорушення, фізичні особи, які повідомили Центральний орган про активи прихильників РФ, перебуватимуть під захистом держави. Зокрема, на таких осіб та їх родичів поширюватимуться положення Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», наприклад: особиста охорона, охорона житла і майна; видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; переселення в інше місце проживання і тому подібне в залежності від ситуації.

Така можливість фізичних осіб буде своєрідним «заповненням прогалин» щодо майна симпатиків РФ, яке їм вдалося приховати від органів влади, у тому числі від майбутнього Центрального органу та РНБО.

Як висновок, Закон «на папері» звучить доволі оптимістично і багатообіцяюче, проте слід уважно спостерігати за його практичним застосуванням в питанні стягнення активів прихильників РФ. Будемо сподіватись, що при злагодженій роботі та співпраці РНБО та майбутнього Центрального органу при дотриманні принципів судочинства з боку ВАКС, український бюджет зможе отримати великі надходження, які в подальшому будуть направлені на відновлення повоєнної України.

Олексій Гловацький,

юрист Asters

Максим Жеревчук,

молодший юрист Asters