Останнім часом спостерігаються спроби заборонити використання формульної ціни на електричну енергію.
Так, в кінці липня постачальники електричної енергії отримали листи від НКРЕКП, якими Регулятор зобов'язав у комерційних пропозиціях до договорів постачання електричної енергії споживачу визначати ціну, що повинна бути виражена у грошовій формі еквіваленту за одиницю товару, зазначивши, що визначення ціни електричної енергії для споживача у вигляді формули з прив'язкою до цін, що складуться на ринку «на добу наперед», згідно даних Оператора ринку є правопорушенням на ринку електричної енергії.
Разом з цим, зміни торкнулись законодавчих вимог до визначення ціни як істотної умови договорів купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів.
Так, Законом № 1639-IX від 14.07.2021 частину третю статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка встановлює істотні умови договорів купівлі-продажу е/е на РДД, було викладено в новій редакції. До вищезазначених змін відповідний договір купівлі-продажу е/е на РДД мав встановлювати ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку, але після внесення змін, таку альтернативу прибрали, додатково уточнивши, що істотною умовою є ціна електричної енергії, визначена саме в грошових одиницях.
В силу високої волатильності ринку електричної енергії, де ціна може змінюватися на понад 10% протягом доби, важко уявити фіксовану договірну ціну без прив'язки до зміни біржових котирувань.
Виникає запитання, чи дійсно законодавець забороняє визначати ціну на рівні формули?
Ставлю під сумнів ствердну відповідь. Спробуємо розібратись із споживачем.
На сьогодні, немає жодних правових перешкод для визначення ціни електричної енергії у договорах постачання споживачу у вигляді формули.
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за вільними цінами (п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а вільними є ціни, що встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (ст. ст. 10, 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).
Чинною залишається редакція підпункту 5 пункту 3.2.7 ПРРЕЕ, згідно із якою істотною умовою договору про постачання електричної енергії споживачу є ціна та/або порядок її розрахунку.
|
Cвітлана Вовк |
Аргументи Регулятора зводяться до застосування лише статті 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (загальна норма права), по суті нівелюючи норму підзаконного нормативно-правового акта, а саме пп.5 п.3.2.7. ПРРЕЕ, яка регулює саме цей вид договорів (спеціальна норма права).
Застосування норм права в такому випадку здійснюється наступним чином (теорія закріплена у ст. 9 ЦК України):
По-перше: якщо суспільні відносини регулюються спеціальними нормами цивільного законодавства, в нашому випадку пп.5 п.3.2.7. ПРРЕЕ, то загальні норми цивільного законодавства (ст. 1 Закону «Про ціни та ціноутворення») у цьому випадку застосуванню не підлягають.
Оскільки норма пп.5 п.3.2.7. ПРРЕЕ містить вимоги саме до конкретного виду договору, як постачання електричної енергії споживачу, ця норма є спеціальною по відношенню до ст. 1 Закону «Про ціни та ціноутворення», яка є загальною, тому, що вона служить дефініцією (загальним визначенням) що ж таке «ціна» в законодавстві взагалі.
По-друге: керуватися загальними нормами цивільного законодавства необхідно, якщо в спеціальній нормі права те чи інше питання не врегульоване.
Оскільки питання визначення ціни саме для договору постачання електричної енергії споживачу врегулювано (пп.5 п.3.2.7. ПРРЕЕ), загальна норма на яку посилається Регулятор у своїх листах (ст. 1 Закону «Про ціни та ціноутворення») застосуванню не підлягає.
Про всяк випадок, норма підзаконного НПА (пп.5 п.3.2.7. ПРРЕЕ) жодним чином не суперечить нормі закону (ст. 1 Закону «Про ціни та ціноутворення»), а лише її конкретизує.
До слова, в ЦК України є ще більш загальна норма права, яка дозволяє за домовленістю сторін встановлювати ціну (ч. 1 ст. 632 ЦК України).
Цікаво, що твердження НКРЕКП про те, що формульна ціна нівелює конкуренцію і є правопорушенням на ринку електричної енергії є повністю протилежною позиції Мінекономрозвитку висловленій у листі «Щодо розрахунку ціни на природний газ» № 3304-04/54265-06 від 11 грудня 2018 року.
Цінам на ринку природного газу притаманна така ж висока волатильність, як і цінам на ринку електричної енергії. Так, з метою вирішення проблемних питань щодо підвищення ціни на природний газ у договорах про закупівлю Мінекономрозвитку було створено у 2018 році Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли: Антимонопольний комітет України, НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування», ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промислова палата України, ПАТ «Укрпошта», Київська школа економіки.
Міжвідомчою робочою групою було напрацьовано механізм ціноутворення на природний газ та запропоновано формулу з орієнтиром на газові хаби, котирування за якими розглядаються як найбільш релевантні при розрахунку вартості природного газу, а саме Title Transfer Facility (TTF) та Net Connect Germany (NCG), на біржові ціни на міжнародних (євпорейських хабах), на яких закуповується газ.
В свою чергу Мінекономрозвитку рекомендовано замовникам передбачати у проектах договорів про закупівлю порядок зміни істотних умов саме через використання механізму ціноутворення на природний газ у вигляді вищезазначеної формули.
Завдяки використанню формульного ціноутворення, на думку Мінекономрозвитку, замовник отримає реальну ціну на газ та прозору зміну ціни за умов волативності ринку.
Взаємовиключні позиції чи не так?
Резюмуючи, комерційна пропозиція до договору постачання електричної енергії споживачу може встановлювати ціну електричної енергії у вигляді формули з прив'язкою до цін, що складуться на ринку «на добу наперед», а зауваження Регулятора викладені у листі «Щодо приведення договорів споживача у відповідність до вимог ПРРЕЕ та Закону» №1251/20.4/5-21 від 28.07.2021, в частині рекомендації не застосовувати формулу є такими, що не узгоджуються із чинним законодавством.
Cвітлана Вовк
Адвокат, партнер Devoso law firm
Текст подається в авторській редакції рекламодавця без змін. Відповідальність за достовірність та точність викладених у тексті даних несе рекламодавець. Викладена у тексті інформація є відображенням позиції виключно автора. Редакція порталу "ЮРЛІГА" залишає за собою право на оприлюднення власної позиції з даного питання та/або надання можливості для оприлюднення альтернативних позицій третіми особами.
