Українська судова система складається з 3 інстанцій, серед яких Верховний Суд є найвищою ланкою. Тому постанову Верховного Суду прийнято вважати остаточним рішенням у справі, яким вирішено суперечку між сторонами.
Проте є непоодинокі випадки, коли на цьому судові баталії не закінчуються, а сторона, яка програла спір, намагається ініціювати перегляд остаточного судового рішення. Одним з механізмів перегляду, який передбачений процесуальним законодавством, є перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Наскільки така практика є успішною та чи відповідає вона європейським стандартам правосуддя?
Що таке нововиявлені обставини?
Українське процесуальне законодавство встановлює можливість перегляду судового рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює чіткі підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Водночас, як показує практика, найчастіше заявники посилаються на наявність істотних обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Правом на подання заяви про такий перегляд наділені не тільки учасники справи, а і особи, які не брали участь у справі, але суд вирішив питання про їхні права, інтереси, свободи або обов'язки. Проте в такому випадку заявник має довести свій правовий зв'язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням. Як свідчить судова практика Верховного Суду, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки.
|
Антон Сінцов |
Таким чином, процесуальне законодавство передбачає певні особливості та обмеження для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами як для учасників справи, так і для осіб, які не брали участь у справі.
Доволі часто учасники справи, обґрунтовуючи істотність обставин для перегляду, посилаються на відкриті кримінальні провадження; нові докази, які стали відомі, але виникли вже після розгляду справи; або нові засоби доказування, що використовувалися в інших справах за участю заявника.
Проте, як показує практика Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), перелічені обставини не є тими, що автоматично призводять до перегляду рішення суду, яке набрало законної сили.
Підходи європейського правосуддя
ЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що сама по собі можливість перегляду судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами не суперечить основоположним принципам судочинства (зокрема, принципу правової визначеності).
Цей принцип полягає в тому, що жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
В той же час, ЄСПЛ наголошує, що перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована апеляція, а перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не порушує основоположних принципів судочинства доти, доки процедура перегляду використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (справи Праведна проти Росії, а також Лізанець проти України).
В розумінні згаданої практики процедура перегляду рішення, що вступило в законну силу, передбачає, що існують докази, які раніше були недоступні для застосування, проте вони є істотними та можуть привести до іншого результату судового розгляду. При цьому заявник має довести, що під час розгляду справи не було жодної можливості надати такі докази суду.
Підходи українського судочинства
Як показує практика, останнім часом Верховний Суд доволі серйозно ставиться до позицій, які висловлюються ЄСПЛ, про що свідчать численні посилання на практику ЄСПЛ у судових рішеннях.
Те ж саме стосується і підходів до перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Так, наприклад, вирішуючи спір між ТОВ "ТРЕС СІТІ" та Головним управлінням ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та скасування податкових повідомлень-рішень Верховний Суд зазначив, що перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду.
В численній кількості випадків учасники справи намагаються ініціювати перегляд справи за відсутності достатніх для того обставин, посилаючись, зокрема, на обставини відкриття кримінального провадження та здійснення досудового розслідування або докази, що стали відомі або виникли в ході розгляду іншої справи, та ін.
|
Роман Герасименко |
Так, наприклад, розглядаючи справу за позовом фізичної особи до Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" щодо скасування рішення державного реєстратора заява про перегляд постанови суду апеляційної інстанції спочатку навіть була задоволена, проте в подальшому Верховний Суд прийшов до висновку, що підстави для такого перегляду були відсутні, оскільки заявниця висловлювала виключно свої припущення про ймовірність введення суду в оману.
Вирішуючи спір між фізичною особою та виконавчим комітетом Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, вже суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про перегляд, оскільки нові документи, які заявник отримав після ухвалення судового рішення, не можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. В подальшому Верховний Суд залишив зазначене судове рішення без змін.
Проте, незважаючи на зазначену практику Верховного Суду, учасники справ, а часом і інші особи, все одно намагаються ініціювати перегляд остаточних рішень. Наприклад, у справі за позовом Заступника Генерального прокурора України до Держгеонадра України та ТОВ "Аркона Газ-Енергія" про визнання недійсним дозволу на користування надрами, особа, яка не є учасником справи, ініціювала у травні 2021 року перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. При цьому, як слідує з публічних джерел, обставини видачі оспорюваного спеціального дозволу досліджувалися судами в межах двох окремих судових справ протягом останніх 4 років. Тобто, впродовж розгляду цих справ Верховним Судом, заявник не вважав, що його права чи обов'язки можуть бути порушені, а в подальшому, посилаючись на нововиявлені обставини, вирішив подати заяву про перегляд. За результатами розгляду заяви про перегляд суд першої інстанції відмовив у задоволенні такої заяви, мотивуючи своє судове рішення тим, що нові докази, надані стосовно обставин, що були встановлені судом, не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім того, заявник обґрунтовує свою заяву обставинами, які вже досліджувалися при розгляді іншої справи.
Узагальнюючи судову практику, можемо прийти до висновків, що нововиявленими обставинами не є:
- несвоєчасно подані або нові докази;
- обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення або ті, на які сторони посилалися як на докази;
- посилання заявника на ймовірність викривлення чи спотворення іншими учасниками справи певних обставин без посилання на жодні конкретні факти;
- зміна правової позиції суду у подібній справі тощо.
Зазначене свідчить про те, що самі по собі посилання на обставини відкриття кримінального провадження та здійснення досудового розслідування або докази, що стали відомі або виникли в ході розгляду іншої справи, також не є тими обставинами, які можуть зумовити перегляд рішення суду.
Висновки
Таким чином, як законодавство, так і правозастосовна практика обмежують учасників справи та осіб, які не брали участь у справі, рядом обставин, які можуть бути підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами. Такі обмеження забезпечують дотримання принципу "остаточності" судового рішення, який регламентовано національним та міжнародним законодавством.
На жаль, як свідчить практика, більшість ініціаторів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами намагаються, зокрема, через ініціювання кримінальних проваджень або судових спорів, штучно створювати нові докази з приводу обставин, яким раніше вже було надано оцінку судом. Проте зазначені дії відверто протирічать чинним нормам законодавства та поточній правозастосовній практиці Верховного Суду, яка схильна не визнавати такі обставини нововиявленими.
Антон Сінцов,
радник Asters, адвокат
Роман Герасименко,
юрист Asters, адвокат
Читайте також:
Заочне розслідування - законодавець спростив роботу правоохоронних органів
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. VERDICTUM PRO за допомогою штучного інтелекту проаналізує ваш позов та покаже шанси на успіх у судовому засіданні в першій інстанції, а також відобразить шанси на перемогу в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, тепер ви зможете розрахувати вірогідність перемоги вашого клієнта на будь-якому етапі розгляду справи в суді. Детальніше за посиланням.
Де безпечно зберігати договори? Надійна база договорів доступна з функціоналом автоматизації договірної роботи CONTRACTUM у LIGA360. Всі ваші договори на єдиній платформі, систематизовані й захищені. Замовляйте тестовий доступ прямо зараз.
