З 1 травня 2016 року завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав інвесторів» акціонери/учасники українських компаній отримали можливість звертатися до суду з похідними позовами. І лише через три роки з'явилася позитивна судова практика в цій категорії корпоративних спорів.
Що таке похідний позов?
Похідний позов - це вимога про відшкодування збитків, завданих підприємству діями/бездіяльністю його посадової особи, який подається власниками, акціонерами/учасниками в інтересах підприємства і від його імені.
Позивачем у таких справах є господарське товариство, в інтересах якого акціонером/учасником подано позов. Як влучно зазначив суд США у рішенні у справі Cohen v. Beneficial Indus. Loan Corp: учасник, який подає похідний позов, «steps into corporation's shoes», тобто «взуває чоботи корпорації».
Відповідачем у похідному позові є посадова особа (у тому числі посадова особа, повноваження якої припинені), до якої пред'явлено вимогу про відшкодування збитків, завданих підприємству її діями чи бездіяльністю.
|
Марія Фельмецгер |
Звідки з'явився похідний позов?
Вперше похідний позов був зафіксований у середині ХІХ століття в Англії, коли учасники корпорації The Victoria Park Company звернулись з позовом до інших учасників та директора компанії, вимагаючи відшкодувати збитки, завдані внаслідок продажу компанії земельних ділянок, що належали відповідачам за завищеною ціною. Суд відмовив в задоволенні позову, але визначив статус юридичної особи, на чию користь пред'явлена вимога, як позивача.
Згодом, в 1855 році Верховний Суд США у рішенні у справі Dodge v. Woolsey зазначив, що суди справедливості Англії та США мають юрисдикцію щодо розгляду справ за зверненням одного чи кількох учасників з приводу вчинення дій, що розцінюються правом як «порушення довіри». Надалі подібний спосіб захисту отримав назву «shareholder's derivative action» або «derivative suit» (похідний позов).
Дотепер похідний позов широко використовується в країнах з розвиненою економікою, таких як США, Велика Британія, ФРН та багатьох країнах Євросоюзу.
В Україні похідні позови практикувались також доволі часто і навіть використовувались як інструмент для ускладнення діяльності підприємства в інтересах третіх осіб. Через такі зловживання правами акціонерів в 2008 році Верховний Суд України застеріг суди від прийняття до провадження похідних позовів акціонерів. Така рекомендація була надана в п.51 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»: «Законом не передбачено право акціонера (учасника)господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством».
Завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав інвесторів» з 1 травня 2016 року акціонери/учасники українських компаній знов отримали можливість звертатися до суду з похідними позовами.
Чим корисний цей інструмент захисту?
Корпоративні відносини в Україні набувають все більшого розвитку: до нас приходить іноземний інвестор, вітчизняний бізнес структурується та масштабується, зростає кількість малого та середнього підприємництва. Найчастіше власники бізнесу не є безпосередніми його керівниками. Вони призначають особу, яку наділяють повноваженнями для повсякденного управління підприємством. Та коли бізнес стає прибутковим, починаються корпоративні конфлікти, що виникають між самими учасниками підприємства, учасниками та виконавчим органом та рідше між учасником/учасниками та третіми особами. Причиною конфліктів завжди є активи підприємства та право розпоряджатися ними.
Поширеною ситуацією є зловживання керівником підприємства своїми повноваженнями, укладення угод чи вчинення інших дій не на користь підприємства, а заради власної вигоди чи в інтересах третіх осіб, що певним чином мають вплив на посадову особу. Як результат, підприємство несе збитки у вигляді недоотримання прибутків, упущеної вигоди, отримання кредиторської заборгованості, втрати активів тощо. Такі дії чи бездіяльність керівника підприємства можуть бути узгоджені з одним із учасників та спрямовані на отримання преференцій іншим господарським товариством, де вони мають зацікавленість. Як бути в такій ситуації іншим учасникам товариства та як захистити свій бізнес?
Саме такий механізм як похідний позов може стати ефективним способом захисту інтересів інвестора від протиправних дій керівництва товариства.
Встановивши факт умисних неправомірних дій керівника, що призвели до нанесення підприємству збитків, учасник підприємства має право звернутися до господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи, вимагаючи відшкодування керівником на користь підприємства завданих ним збитків.
Можливість порушити питання про притягнення посадової особи підприємства до відповідальності надається не кожному учасникові господарського товариства. Для того щоб представляти інтереси юридичної особи у справі про відшкодування шкоди, завданої посадовою особою, учаснику сумарно має належати 10 і більше відсотків статутного капіталу підприємства. До порівняння в Чеській Республіці, Італії, Іспанії, Словаччині цей ценз становить 5%.
При цьому юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника, учасника/акціонера, який подав позов. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник, учасник/ акціонер цієї юридичної особи, якому належить десять і більше відсотків статутного капіталу, має право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він набуває таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і власник, учасник/акціонер, який подав позов.
Судова практика
Очікувалося, що інститут похідного позову стане дієвим способом захисту учасників/акціонерів від протиправних дій посадових осіб, що завдали збитків підприємству. Однак, до цього часу судова практика в цій категорії спорів свідчила про низький відсоток задоволення похідних позовів.
Складність застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків полягала у необхідності наявності усіх чотирьох загальних умов цивільно-правової відповідальності: 1) протиправності; 2) шкоди; 3) причинно-наслідкового зв'язку; 4) вини. Позиції, що вимагала наявності всіх зазначених складових, дотримувався Верховний суд. Це відображено у постановах від 13 березня 2018 року у справі №910/20261/16, від 04 квітня 2018 року у справі №910/2018/17, від 20 червня 2018 року у справі №922/2187/16.
Щоправда, іноді суди дотримувались іншої позиції. Так, у рішенні Господарського суду м. Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 910/17440/17 суд наголосив на тому, що для похідних позовів досить довести наявність правопорушення та збитків.
Найчастіше підставою відмови у задоволенні позову була недоведеність вини посадової особи. Хоча суди не вимагали наявності вироку, вказували на не допустимість підміни доведення вини лише протиправністю поведінки відповідача.
Велика Палата Верховного Суду України Постановою від 26.11.2019 року у справі №910/20261/16 створила судовий прецедент у вирішенні справ за похідним позовом на користь підприємств. З повним текстом постанови, можна ознайомитись за посиланням, а ми розглянемо ключові тези справи, які слід взяти на озброєння під час подачі похідного позову.
Суть справи полягала у вимозі ТОВ «Компанія «Газ ресурс» стягнути з ОСОБА_1 - керівника підприємства суму збитків у розмірі 1 509 600 грн., що були заподіяні ним внаслідок вчинення дій, спрямованих на позбавлення підприємства спеціального дозволу на геологічне вивчення надр та його подальше переоформлення на ТОВ «Надрагазресурс», де ОСОБА_1 був одноосібним власником.
Позовні вимоги були задоволені судами першої та апеляційної інстанцій. Велика Палата Верховного Суду України залишила їх рішення без змін, зазначивши наступне:
1) Досліджуючи наявність у діях відповідача усіх елементів господарського правопорушення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- протиправна поведінка ОСОБИ_1 полягає у наданні ним згоди як директором ТОВ «Компанія «Газ ресурс» на внесення змін до дозволу щодо переоформлення його на іншого власника, оскільки рішення загальних зборів ТОВ «Компанія «Газ ресурс» щодо надання ОСОБА_1 повноважень на внесення змін до дозволу шляхом заміни його власника відсутнє;
- наявні збитки в розмірі 1 509 600 грн, заявлені позивачем як вартість дозволу;
- причинний зв`язок між протиправними діями ОСОБА_1 і шкодою зумовлений тим, що внаслідок надання останнім такої згоди Держгеонадрами видано наказ № 48 від 12 березня 2015 року про внесення змін до дозволу в частині визначення нового власника - ТОВ «Надрагазресурс»;
- вина відповідача як посадової особи виражена перевищенням повноважень, установлених йому статутом ТОВ «Компанія «Газ ресурс». Перевищення ОСОБА_1 як директором ТОВ «Компанія «Газ ресурс» своїх повноважень полягало в тому, що він діяв не в інтересах цього товариства, а в інтересах ТОВ «Надрагазресурс», засновником якого з часткою 100 % було ТОВ «Геотехконсалтинг», а власником частки 100 % останнього був сам ОСОБА_1.
2) За змістом приписів частини четвертої статті 89 ГК України посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ним господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.
3) Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якою вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).
4) Відповідач не зміг пояснити:
- з якою метою ТОВ «Компанія «Газ ресурс», від імені якої діяла ОСОБА_1 діяв як директор, відмовилося від дозволу, вартість якого складала більше як 1,5 млн гривень, на користь ТОВ «Надрагазресурс», директором та кінцевим бенефіціаром якого виступав ОСОБА_1;
- яким чином відмова від дозволу могла покращити становище товариства, яке зі слів представника скаржника, знаходилося на час відмови від дозволу в скрутному матеріальному становищі, не отримувало прибутку, існувало за рахунок кредитів;
- за словами ОСОБА_1, він вирішив залучити у бізнес кошти іншого інвестора, для чого створив разом з інвестором нове товариство - ТОВ «Надрагазресурс», на користь якого відмовився від дозволу, що належав ТОВ «Компанія «Газ ресурс».
5) Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про збитковість дій ОСОБА_1 для ТОВ «Компанія «Газ ресурс», адже ці дії вочевидь вчинялися з метою, що суперечить інтересам цього товариства.
Використовуйте похідний позов як інструмент захисту свого бізнесу, однак пам'ятайте, що дієвість цього механізму залежить від наявності у вас достатньої кількості доказів для доведення наявності збитків, протиправної поведінки керівника, причинного зв'язку між його протиправними діями та настанням збитків, а також вини.
Марія Фельмецгер, старший юрист ЮК “Legal House”
Ознайомитися з повними текстами згаданих судових рішень можна в VERDICTUM. Стежити за актуальною судовою практикою можна, поставивши тему на контроль. Оцінити всі переваги системи можна, замовивши тестовий доступ.
