Досить важко дати однозначну оцінку змінам до КПК України, які набули чинності цього березня, особливо з огляду на той факт, що їх зміст скоріше здивував та, можливо, шокував як адвокатську спільноту, так і правоохоронні органи та суди.
Складається враження, що відповідний законопроект розроблявся особами, далекими від юридичної практики і розуміння засад кримінального судочинства. На жаль, під лозунгами «маски-шоу стоп» та благородною метою захисту бізнесу в Україні криється, скоріше, певний інтерес вузького кола осіб щодо створення системи уникнення відповідальності у майбутньому. Хоча й проголошена мета захисту бізнесу в результаті не досягнута.
В цілому, ідея надання бізнесу інструментів захисту у кримінальному провадженні є правильною та в сучасних умовах навіть необхідною, однак від самого початку вона була реалізована неадекватно, не є дієздатною та, вочевидь, не може існувати в тому вигляді, в якому її визначили парламентарі.
Є, звичайно, і ложка меду в бочці дьогтю - наприклад, не можна не відзначити суттєві зміни процедури обшуку. Зокрема, вимога обов'язкової відеофіксації обшуку та присутності адвоката під час нього мають нарешті покласти край порушенням, до яких вдавалися правоохоронці раніше. Залишається тільки дочекатися, коли норми, що цивілізують обшук, будуть належним чином дотримуватися, оскільки проблема невиконання вимог закону нікуди не зникла.
Закріплення права оскарження повідомлення про підозру, що вводить до процесу додатковий елемент судового контролю і можливість скасування необґрунтованих підозр, які часто використовуються як метод тиску на особу або компанію, звичайно, має певні плюси, хоча й не вирішує проблеми незаконних переслідувань у цілому.
Проте весь позитив згасає на тлі інших новел, корисність яких є сумнівною по відношенню до усіх без виключення учасників процесу.
Наприклад, кардинально змінено порядок призначення експертиз - відповідне рішення тепер приймає виключно слідчий суддя, який сам визначає конкретну установу, яка має проводити експертизу. Від такого ходу не виграє ані обвинувачення, ані захист, ані, тим більше, суди, які й так перенавантажені величезною кількістю клопотань слідчих та адвокатів про проведення експертиз, засідання по розгляду яких призначаються вже на липень.
Протягом останніх двадцяти років було зроблено достатньо для того, щоб надати експертизам прозорості, експертам - незалежності, а сторонам провадження - рівних можливостей доступу до експерта, якому вони довіряють. Однак зараз можемо спостерігати, як заново створюється живильне середовище для розвитку і побудови корумпованої вертикалі у такій потенційно «прибутковій» сфері як «монополія на експертні знання».
Не виграє жодна із сторін процесу і від жорсткого обмеження строків досудового розслідування. Звичайно, позбавлення слідства можливостей під виглядом «вічних» справ досліджувати господарську діяльність тієї чи іншої компанії та безперервно тиснути на неї на перший погляд є неабияким надбанням кримінального процесу. Однак у той же час бізнес втрачає здатність належним чином захистити і відновити свої порушені права у випадку, наприклад, вчинення щодо нього значного шахрайства, строки розслідування якого наразі суворо обмежені.
Не можна не згадати й нещодавно скасовану норму щодо обов'язку слідчих подавати клопотання виключно до того суду, під юрисдикцією якого знаходиться орган досудового розслідування, зареєстрований як юридична особа. Підібрати раціональне пояснення доцільності такого нововведення просто неможливо. Єдиний варіант - стійке бажання певних осіб паралізувати роботу судів, до нескінченності затягнути терміни розслідування та врешті закрити «незручні» справи через порушення принципу розумності строків.
Очевидно, що внесення до КПК змін, покликаних забезпечити сумнівні інтереси окремих осіб, не повинно доводити до абсурду діяльність усієї правоохоронної системи. Будемо сподіватися на залучення до реформування кримінального процесу справжніх спеціалістів та юристів-практиків, які зможуть подолати наслідки некомпетентного втручання у законодавство та привести кримінальне судочинство «до тями».
Сергій Гребенюк,
партнер,
керівник практики
кримінального права
ЄПАП Україна
