Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Cправедливий розмір пені в цивільних правовідносинах

Олег Слободянюк проаналізував проблеми застосування неоднакового розміру пені за аналогічне порушення щодо фізичних осіб та суб'єків господарювання
26.12.2017, 14:35
2416
18

Ця публікація стосується проблеми застосування неоднакового розміру пені за аналогічне порушення щодо фізичних осіб та суб'єків господарювання.

Нагадаю, що пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пеню обчислюють у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положення ст. ст. 13 та 129 Конституції України гарантують однаковий захист державою всіх учасників цивільних правовідносин, забезпечують їх рівність перед законом та судом. Відповідно, учасників правовідносин наділено рівними правами вільно та безперешкодно реалізовувати права та отримувати реальну можливість їх захисту у випадку порушення.

У чому полягає порушення принципу рівності фізичних осіб та суб'єктів господарювання: юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо застосування пені?

Різний підхід законодавства полягає в такому:

Критерій співвідношення:

Фізичні особи:

Суб'єкти господарювання:

1.

Розмір пені:

Немає обмеження щодо максимального розміру;

(наявність незначних винятків).

Не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

2.

Період стягнення:

Загальне правило: 1 (один) рік;

можливість збільшення строку в договорі.

6 (шість) місяців;

строк не підлягає збільшенню.

3.

Можливість повторного застосування:

Можливість неодноразового застосування пені до моменту повного виконання зобов'язання.

Немає можливості.

Водночас наведена проблема не є тільки теоретичною, але має і практичне значення, зокрема для наочності наводжу такі розрахунки в розмірі неустойки.

За основу беремо такі вихідні дані:

1. Строк прострочення - 30 днів;

2. Розмір пені розглянемо на прикладі:

варіанта 1 - 4 % за кожен день прострочення;

варіанта 2 - 2 % за кожен день прострочення.

Указаний розмір пені - 2 % та 4 % за кожен день прострочення є розповсюдженим розміром неустойки, що застосовують небанківські фінансові установи, т. зв. «мікрокредитування», «короткострокові кредити» тощо.

З урахуванням цього маємо таку ситуацію:

1. Розмір пені 4 % за кожен день прострочення, у разі прострочення 30 днів становить 120 % від початкової суми зобов'язання:

Сума зобов'язання:

Розмір пені:

Сума разом:

3 000 грн

3 600 грн

6 600 грн

6 000 грн

7 200 грн

1 3200 грн

9 000 грн

10 800 грн

19 800 грн

60 000 грн

72 000 грн

132 000 грн

90 000 грн

108 000 грн

198 000 грн

2) Розмір пені 2 % за кожен день прострочення, у разі прострочення 30 днів становить 60 % від початкової суми зобов'язання:

Сума зобов'язання:

Розмір пені:

Сума разом:

3 000 грн

1 800 грн

4 800 грн

6 000 грн

3 600 грн

9 600 грн

9 000 грн

5 400 грн

14 400 грн

60 000 грн

36 000 грн

96 000 грн

90 000 грн

54 000 грн

144 000 грн

3) Для порівняння звернемо увагу на аналогічну ситуацію із суб'єктами господарювання.

Із запровадженням Національним банком України з 15.12.2017 нової облікової ставки та умовно припускаючи її незмінність протягом року, розмір пені за кожен день прострочення становитиме 0,079 %.

Розмір пені 0,079 % за кожен день прострочення, у разі прострочення 30 днів становитиме всього 2,37 % від початкової суми зобов'язання:

Сума зобов'язання:

Розмір пені:

Сума разом:

3 000 грн

71 грн 10 коп.

3 071 грн 10 коп.

6 000 грн

142 грн 20 коп.

6 142 грн 20 коп.

9 000 грн

213 грн 30 коп.

9 213 грн 30 коп.

60 000 грн

1 422 грн

61 422 грн

90 000 грн

2 133 грн

92 133 грн

Як бачимо, різниця є істотною. При цьому в розрахунку враховують лише перевагу в розмірі пені, не використовуючи такі елементи як: 1) період стягнення, 2) можливість повторного застосування.

Необхідність у реформуванні наявних правовідносин зумовлюється також подіями, що відбуваються в суспільстві.

Прикладом цього є трагедія, яку засоби масової інформації назвали справою «люботинського стрілка», «харківського стрілка», хоча більш доцільно називати ці події «Люботинською трагедією», де під час виконавчого провадження було вбито кредитора з подальшим захопленням заручників.

Дослідження судового рішення, що передувало вказаним подіям (ідеться про рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19 лютого 2015 року в справі № 630/840/14-ц), виявило такі обставини:

1) укладено договір позики;

2) виконання зобов'язання за договором забезпечувалось іпотекою житлового будинку;

3) є факт неналежного виконання договору позики боржником - фізичною особою;

4) отримання судового рішення кредитором щодо стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В аспекті цього дослідження особливий інтерес викликають такі обставини:

1) у договорі позики встановлено розмір пені - 5 % за кожен день прострочення виконання;

2) співвідношення розміру боргу до розміру пені:

410 250 грн - сума основного боргу (невиконане зобов'язання за договором позики);

11 338 425 грн - сума нарахованої кредитором пені;

410 250 грн - сума нарахованої судом першої інстанції пені. Вказану пеню було зменшено за ініціативою суду, але все одно вона становила 100 % від суми боргу.

3) цікаво, що згідно з судовим рішенням договір позики був безвідсотковий, але пеня перетворила його на договір із прихованими відсотками. До речі, вказана обставина набуває особливої актуальності в аспекті п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, через пряму вказівку Закону на те, що його дія не поширюється на окреслені відносини позики.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.12.2015 встановлено такі обставини, які розглянемо тільки в аспекті застосування пені:

1) розмір пені було зменшено до 150 000 грн;

2) безсумнівно, вказана сума є істотно меншою за суму пені, нарахованої за договором кредитором - 11 388 425 грн, та має значно менший вигляд порівняно з тією сумою пені, що застосував суд першої інстанції - 410 250 грн. Проте вказана сума пені все одно становить понад третину від суми основного боргу (36,5 %).

Отже, із обставин «Люботинської трагедії» та цілої низки інших справ, коли непомірно високий рівень пені стає причиною трагедій (самогубство жителя Запоріжжя Сергія Кроля, самогубство Тетяни та Володимира Булаткіних - жителів Дніпропетровської області), можна зробити узагальнювальний висновок про те, що розмір пені, який застосовують до учасників цивільних правовідносин підлягає обмеженню шляхом встановлення законодавчо допустимого максимально розміру.

Аналіз наявного нормативно-правового регулювання застосування пені щодо учасників цивільних правовідносин

Звертаю увагу, що в цій публікації здійснюється відокремлення цивільних та господарських правовідносин.

Слід погодитись, що законодавство реагує на виклики щодо питання застосування неустойки. Водночас те, що зроблено, наразі є недостатнім.

Питання обмеження застосування пені щодо учасників цивільних правовідносин регламентується такими нормативно-правовими актами:

1. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» заборонено застосування неустойки щодо суб'єктів, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися з населених пунктів, де проводилася антитерористична операція;

2. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборонено нарахування неустойки щодо військовослужбовців та резервістів;

3. Законом України «Про телекомунікації» встановлено обмеження розміру неустойки користувача телекомунікаційних послуг розміром облікової ставки Національного банку України;

4. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (введення в дію відбудеться 10.06.2018) встановлюється пеня, а також визначається її максимально допустимий розмір споживачам житлово-комунальних послуг;

5. Закон України «Про споживче кредитування» встановлює низку обмежень щодо застосування неустойки у відносинах споживчого кредитування.

Особливу увагу звернемо саме на Закон України «Про споживче кредитування», оскільки він спрямований на досягнення соціального компромісу між кредиторами та позичальником.

В аспекті цього дослідження вбачається, що вказаний Закон встановлює низку обмежень щодо несправедливого застосування не лише пені, але й штрафу, зокрема:

1) обрахунок розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України;

2) обмеження загального розміру пені 15 % від суми прострочення;

3) обмеження загального розміру неустойки (штрафу та пені) 50 % суми, що була одержана за кредитом.

Проте вказаний Закон передбачає низку винятків щодо яких його положення не застосовуються:

1) кредитні договори, що укладають на строк до 1 місяця;

2) кредитування рахунку на строк до 1 місяця;

3) кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;

4) несанкціонований овердрафт - перевищення суми операції за рахунком над сумою встановленого кредитного ліміту.

Отже, значна частина власне кредитних правовідносин залишилась поза сферою регулювання, що безперечно наділяє кредитора як професійного надавача фінансових послуг можливістю використовувати своє привілейоване становище у відносинах із позичальником, а позичальника обмежує в можливостях державного захисту, які міг би йому гарантувати закон.

Актуальність проблеми щодо інших цивільних правовідносин:

Помилковим є судження, що питання надмірного розміру пені є тільки проблемою кредитних правовідносин.

Насправді вказана проблема стосується великого обсягу цивільних правовідносин, де може застосовуватись пеня як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. Не складно здогадатись, що цей перелік є обширним, зокрема це можуть бути:

1. Договори позики.

Власне ситуація щодо «Люботинської трагедії» виникла саме з договору позики, оскільки позика є поширеним способом залучення грошових коштів.

2. Договори лізингу.

Саме вказані договори є популярною альтернативою кредитним правовідносинам.

3. Договори найму, зокрема:

- договір найму житлового приміщення;

- договір найму (оренди) земельної ділянки;

- договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.

Отже, і договір оренди квартири чи іншого майна може перетворитися в «боргову кабалу».

4. Договори ренти.

5. Договори купівлі-продажу з відстроченням чи розстроченням платежу.

При цьому, якщо приклади, які наведено в п. 1 та п. 2 тісно пов'язані з кредитними, то відносини, які зазначено в п. 3, є цілком буденними, у яких наймач має право вимагати від держави належного правового захисту від свавілля кредитора.

Результати дослідження, наведені в цій публікації, свідчать про необхідність реформування наявних відносин, що, своєю чергою, забезпечить досягнення таких цілей:

1) унеможливить зловживання правами кредитора;

2) сприятиме виконанню зобов'язання;

3) забезпечить зростання рівня довіри в суспільстві;

4) установить справедливе обмеження щодо максимального розміру пені;

5) стане одним із факторів, що унеможливить явище «боргової кабали», під час якого подальше виконання зобов'язання стає неможливим;

6) впровадить реалізацію принципу рівності учасників правовідносин (фізичних осіб та суб'єктів господарювання);

7) забезпечить впровадження державою справедливої соціальної політики;

8) гарантуватиме врахування інтересу всіх учасників цивільних правовідносин.

Автор: Олег Слободянюк

Також читайте інші публікації О. Слободянюка: «О некоторых аспектах недействительности ковенант кредитного договора».

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий