Частина друга статті 4 Закону "Про судовий збір" (надалі - Закон) встановлює розміри став суднового збору, які особа повинна сплатити до Державного бюджету України за подання, наприклад, позовної заяви або скарги на рішення суду. Якщо мова йде про господарський процес, то за подання позовної заяви майнового характеру особа повинна сплатити 1,5 відсотка ціни покличу, але не менше одного не та більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Неважко порахувати, що у справах, де торба спору буде перевищувати 16 мільйонів гривень, доведеться заплатити максимальну ставку суднового збору у розмірі 240 тисяч гривень. Так, за нинішнім офіційним курсом Національного банку України це приблизно 600 тисяч доларів США. Чи багато на практиці таких справ, в яких торба позовних вимог складає більше 600 тисяч доларів США? Якщо говорити про місто Київ, де зосереджені провідні компанії в Україні, то, як свідчить статистика за 2016 рік, таких справ достатньо велика кількість. Чи 240 тисяч гривень суднового збору (більше ніж 9 тисяч доларів США) це великі гроші за можливість "посудитися" в господарському суді? На наше думання, однозначно так.
Більше того, частина п'ята статті 6 Закону передбачає, що за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Тобто, якщо торба позовних вимог третьої особини, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, складає більше 16 мільйонів гривень, то вона також повинна сплатити до Державного бюджету України 240 тисяч гривень.
А тепер уявимо ситуацію, коли мі маємо комплексний спір, де подано позов майнового характеру (сплачено максимальну ставку суднового збору), зустрічну позовну заяву (наприклад, одна вимога немайнового характеру) та позов третьої особини, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (також сплачено максимальну ставку суднового збору). І, отримавши судове рішення, особа, частково не погоджуючись із зазначеним рішенням, хоче податі апеляційну скаргу.
|
Єгор Свідло |
Так, частина друга статті 4 Закону передбачає, що за подання апеляційної скарги на рішення суду особа повинна сплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З вищенаведеної норми не зовсім зрозуміло, якові саме позовну заяву, іншу заяву і скаргу мав на увазі законодавець? На наше думання, особа, яка хоче оскаржити судове рішення у частиніповинна сплатити 110 відсотків від ставки суднового збору, яка підлягала сплаті лише в частині розгляду її конкретних вимог. Натомість, якщо судове рішення в іншій частині особою не оскаржується (наприклад, вона погоджується із судовим рішенням в частині відмови в задоволені позовних вимог третьої особини, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а оскаржує судове рішення в частині задоволення первісного покличу та відмови в задоволенні зустрічного покличу), вона відповідно не повинна сплачувати судовий збір щодо розгляду такої вимоги.
Проте, до недавнього годині господарські суди керувалися підпунктом 2.15 пункту 2 ухвали Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у редакції ухвали пленуму від 16.12.2015 року № 2 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України" де зазначено, що Законом передбачено сплату суднового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від тогочи оскаржується усе рішення (постанова) суду в цілому чи його частина. Аналогічний висновок міститься і в Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України № 484 - VIII від 22.05.2015 року)" № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року. Прикладом такої позиції господарських судів є, зокрема, ухвали Вищого господарського суду України від 28.04.2016 року у справі № 910/13161/15, від 14.02.2016 року у справі № 910/11965/16, від 31.01.2017 року у справі № 910/8883/16 та від 16.05.2017 року у справі № 910/11969/16.
|
Володимир Вівчар |
Якщо зазначену позицію суду касаційної інстанції застосувати до нашого прикладу комплексної справи, яка описана вище, то виходить, що за подання апеляційної скарги на рішення суду особа повинна сплатити 529 760,00 гривень (240 000,00 х 110 % + 1 600 х 110 % + 240 000,00 х 110 %)тобто більше 20 тисяч доларів США. 20 тисяч доларів США, панове, за оскарження суднового рішення в частині!
Проте, не усе так безнадійно. Вже найближчим часом ситуація може кардинально змінитися. Так, у постанові Верховного Суду України від 31.05.2017 року у справі № 3-164гс17 міститься правовий висновок про ті, що у разі оскарження в апеляційному порядку суднового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у ціломусудовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду первісного, так і зустрічного позовів, а у разі оскарження суднового рішення лише в частині вирішення одного із позовів судовий збір має сплачуватися, виходячи із розміру ставки, що підлягала сплаті при подані відповідного покличу. У основу такого висновку, який в силу статті 11128 Господарського процесуального кодексу України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції, Верховний Суд України поклав положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 рокуРекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Аналогічну позицію також вже зайняв і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 21.06.2017 року у справі № 905/89/17.
Таким чином, останні ухвали Верховного Суду України та Вищого господарського суду України надають нам впевненості, що питання, платити чи не платити, буде вирішуватись судами на користь скаржників, унеможливлюючи ситуацію сплати особою суднового збору за вимоги, які вона не оскаржує.
Єгор Свідлоюрист ЮФ "Василь Кісіль і Партнери"
Володимир Вівчарюрист ЮФ "Василь Кісіль і Партнери"
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
