Говорячи про аспекти діяльності компаній у сфері франчайзингу, доводиться розглядати великий круг складних і взаємозв'язаних між собою питань, відповідь на кожного з яких може принести ті або інші наслідки для франчайзера і франчайзи в податковому контексті. Розгляду основної проблематики операцій франчайзингу і присвячена ця стаття.
Використання схеми франчайзингу дозволяє масштабувати вже існуючий бізнес клієнта і без істотних інвестицій отримувати додатковий прибуток від продажу франшиз.
Так, передача бізнесу у франчайзинг дозволяє правовласникові отримати наступні вигоди:
• Швидке поширення свого продукту/послуги на широкій території, і за рахунок цього - непряма реклама продукції і діяльності самого клієнта;
• Входження на ті території і частки ринку, де у нинішній момент присутність клієнта неможлива або недоцільно;
• Додатковий прибуток за рахунок роялті і платежів за придбання франшизи;
• Додатковий прибуток від продажу сировини і матеріалів, додаткових послуг (реклама), надання франчайзи майна в оренду;
• Можливість зниження власних інвестицій у бізнес (аж до виходу з нього) при отриманні того ж доходу на інвестиції.
В той же час використання схеми франчайзингу вимагає здійснення додаткового контролю і призводить до виникнення ризиків для франчайзера.
Крім того, слід звернути увагу на той факт, що франчайзинг в сьогоднішніх реаліях України дещо відрізняється від "книжкового" і ідеального розуміння цих взаєминах.
Продаж франшизи в українських реаліях не завжди призводить до передачі франчайзи прав на організацію готового бізнесу під відомим брендом. Основний в даному випадку являється проблема контролю за діями франчайзи і пов'язані з цим недоліки вітчизняного законодавства.
Перед франчайзером неминуче стане питання, яким чином він може гарантувати захист від "витоку" бізнес-ідеї або "копіювання бізнесу" з боку франчайзи (користувача)?
Передача прав на використання об'єктів інтелектуальної власності (ноу-хау, знаків для товарів і послуг, об'єктів промислової власності) несе для правовласника риски, пов'язані з неправомірним використанням такої ідеї, об'єктів і необхідністю контролю за їх використанням. У рамках даної схеми побудови бізнесу по франчайзинговой моделі ці риски і складнощі будуть пов'язані з наступними моментами:
• Необхідність контролювати правильність і коректність дотримання бізнес-технологій, процесів, технологічних моментів;
• Необхідність контролювати об'єми діяльності франчайзи (якщо платежі залежатимуть від об'ємів діяльності);
• Необхідність контролювати якість початкової сировини і матеріалів і готової продукції;
• Необхідність контролю за дотриманням загальних стандартів діяльності;
• Контроль за цільовим використанням об'єктів інтелектуальної власності.
Таким чином, для франчайзера ці аспекти можуть бути згруповані:
• Відносно використання об'єктів інтелектуальної власності
° Знаків для товарів і послуг - контроль використання тільки в дозволених об'ємах (на вивісках, в рекламі), можливість швидкої заборони такого використання при розірванні договору;
° Об'єктів авторського права, промислових зразків, які використовуються при оформленні інтер'єру і наданні послуг/продажу товарів, - контроль за цільовим використанням, можливість заборони нецільового/неправомірного використання;
° Об'єктів промислової власності і ноу-хау - дотримання технології, правил і норм. Можливість контролювати правомірне використання об'єктів.
• Відносно стандартів і правил - можливість проконтролювати правильність і дотримання таких стандартів і правил;
• Відносно якості сировини і матеріалів - можливість з боку франчайзера самостійно контролювати якість таких матеріалів і сировини;
• Відносно інших послуг, операцій, які повинен робити або придбавати франчайзи, платежів, які він повинен здійснювати на користь франчайзера.
Саме тому український ринок перерождает "ідеальну" модель франчайзинговых стосунків в деякий "защитопригодный" конгломерат, а також породжує "псевдофранчайзинговые" пакети для страхових компаній, ломбардів, платіжних систем, які насправді до франчайзингу як такого відношення не мають взагалі.
Вирішити вказані питання і захистити франчайзера від неправомірного використання об'єктів інтелектуальної власності можна у тому числі такими засобами:
• Укладення договорів оренди відносно приміщень, де здійснюватиме діяльність франчайзи, виробничого устаткування, рекламних вивісок і штендеров. У такому разі при припиненні взаємин між франчайзером і франчайзи правовласникові буде набагато простіше впливати на припинення діяльності колишнього франчайзи;
• Фіксація в договорі франчайзингу вимог відносно необхідності придбання матеріалів, товарів, послуг у конкретних осіб у фіксованому об'ємі як одно з умов користування франшизою;
• Фіксація в договорі франчайзингу тяжких умов відносно використання об'єктів інтелектуальної власності, обмеження на їх передачу;
• Фіксація в договорі франчайзингу умов нерозголошування інформації, яка передається як ноу-хау - т. е. виробничих секретів, правил організації діяльності;
• Працевлаштування співробітників франчайзи на франчайзера (застосовується при побудові схем "псевдо-франчайзинга" для ломбардів або фінансових установ);
• Фіксація в договорі франчайзингу права на контроль за діяльністю франчайзи в постійному режимі.
Однією з перспектив захисту інтересів франчайзера при побудові франчайзинговой системи є диверсифікація "потоків" сировини, матеріалів, робіт і послуг, які надаються франчайзи. Оскільки ключовим ризиком франчайзингу в Україні стає саме контроль за діяльністю франчайзи з боку правовласника, то багато компаній резонно йдуть шляхом дроблення усіх взаємин між франчайзером і франчайзи в декілька формально незв'язаних конструкцій - по постачанню сировини, наданню в користування приміщень, наданню послуг і т. п., де усі ці товари, роботи або послуги можуть поставляти і виконувати пов'язані з франчайзером організації і суб'єкти, і тільки лише передача прав на об'єкти інтелектуальної власності пройде безпосередньо.
З одного боку, це дозволяє використовувати дійсно працюючі юридичні інструменти для контролю за діяльністю недобросовісного франчайзи (припинити постачання сировини, розірвати договір оренди приміщення, вилучити передане в оренду устаткування, і т. п.). З іншого боку, така складна система є непрозорою для потенційного франчайзи і несе риски вже для нього, які треба об'єктивно оцінювати на етапі придбання франшизи.
У цьому проявляється одна з істотних характеристик франчайзингу в Україні на сьогодні, коли юридично струнка конструкція має бути трансформована під цілі зниження податкового тягаря (у т. ч. і з розподілом бізнесу франчайзера і франчайзи між декількома суб'єктами з різним податковим статусом).
|
Антон Клименко |
У цьому також лежить специфіка франчайзингу в Україні. Франчайзер може бути зацікавлений не лише в отриманні доходу від продажу франшизи, але і отриманні такого доходу в конкретній формі, - через ліцензійні платежі, прибутки від продажу сировини і товарів, оренду приміщень і устаткування, плату по договорах про надання послуг. У світлі того що здійснювати відповідні операції з боку франчайзера можуть різні суб'єкти (юридичні особи на загальній і спрощеній системах оподаткування, приватні підприємці - платники єдиного податку або навіть физлица-непредприниматели), то метою франчайзера, окрім іншого, буде створення такої "структури платежів", яка дозволила б досягти мінімального їх оподаткування при збереженні можливостей контролю.
Досягнення франчайзером вказаних цілей виводить на перший план необхідність вирішення наступних питань :
• Ставиться основною задачею юридична прозорість взаємин або ефективність роботи системи контролю;
• Чи бачить франчайзер мета мінімізації податкового навантаження усіма законними способами або вважає за краще сплачувати більше податків, але зі збереженням прозорості стосунків у рамках франчайзингового пакету.
ВИСНОВОК:
У сучасних українських реаліях, коли не лише досягнення певної рентабельності, але і зниження податкових платежів стає однією з пріоритетних цілей, франчайзер, окрім мети контролю за використанням франшизи, повинен самостійно прийняти рішення - створювати ідеальну, кристально чисту систему франчайзингу, але нести при цьому помітні втрати або йти шляхом комплексу правовідносин і договорів, досягаючи при цьому економії на податках.
Антон Клименко
старший юрист АК "POLEX"
_________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
