Реалізація конституційного права на судовий захист передбачає сплату судового збору як обов'язкового платежу при зверненні до судових інстанцій. З 01 січня 2026 року зміняться розміри ставок судового збору, визначені з урахуванням встановленого державним бюджетом прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
1. Методологія визначення розміру судового збору.
Законодавець встановив прямий кореляційний зв'язок між розміром судового збору та прожитковим мінімумом для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року. Згідно з положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (проєкт № 14000) означений показник становить 3328 гривень. Даний розмір є базовою розрахунковою одиницею для визначення конкретних ставок судового збору, незалежно від виду судочинства та інстанційності суду.
Диференціація розмірів судового збору здійснюється за кількома критеріями: суб'єктний склад учасників провадження (фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи), характер заявлених вимог (майновий чи немайновий), юрисдикція суду та процесуальна стадія розгляду справи. Така градація спрямована на забезпечення доступності правосуддя для фізичних осіб шляхом встановлення для них знижених ставок порівняно із суб'єктами господарювання.
2. Ставки судового збору у цивільному судочинстві.
При поданні позовної заяви майнового характеру до місцевого загального суду фізичними особами та фізичними особами-підприємцями судовий збір обчислюється у розмірі одного відсотка від ціни позову. Водночас законодавець встановив нижню межу у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму (1331,20 гривень) та верхню межу у п'ять прожиткових мінімумів (16640 гривень). Отже, при заявленні майнових вимог на суму 200000 гривень судовий збір складатиме 2000 гривень, що знаходиться в межах встановленого коридору.
Для юридичних осіб застосовується підвищена ставка у розмірі 1,5 відсотка ціни позову з мінімальним порогом один прожитковий мінімум (3328 гривень) та максимальним обмеженням у 350 прожиткових мінімумів (1164800 гривень). Така суттєва різниця у ставках обґрунтована різними економічними можливостями фізичних та юридичних осіб.
Позовні заяви немайнового характеру оплачуються за фіксованими ставками: 0,4 прожиткового мінімуму (1331,20 гривень) для фізичних осіб та один прожитковий мінімум (3328 гривень) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, незалежно від складності справи та обсягу заявлених вимог.
3. Спеціальні ставки для окремих категорій справ.
Законодавець встановив диференційовані ставки для окремих категорій цивільних справ, що мають соціальне значення. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір становить 0,4 прожиткового мінімуму (1331,20 гривень). При одночасному поданні вимог про поділ спільного майна подружжя застосовується ставка один відсоток від вартості майна, що підлягає поділу, в межах від 0,4 розміру до трьох прожиткових мінімумів (від 1331,20 до 9984 гривень).
Позови про захист честі, гідності та ділової репутації класифікуються за характером вимог. Немайнові вимоги про спростування недостовірної інформації оплачуються у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму (1331,20 гривень). Майнові вимоги про відшкодування моральної шкоди обкладаються збором у розмірі 1,5 відсотка від заявленої суми компенсації, мінімум один прожитковий мінімум (3328 гривень).
Заяви про скасування тимчасового обмеження права виїзду за межі України підлягають оплаті у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму (665,60 гривень), що забезпечує доступність судового оскарження таких обмежувальних заходів.
4. Судовий збір при апеляційному та касаційному оскарженні.
Система оплати судового збору при оскарженні судових рішень побудована на принципі прогресивності з метою стимулювання належної підготовки до розгляду справи у суді першої інстанції та недопущення зловживання правом на оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду підлягає оплаті у розмірі 150 відсотків ставки, що сплачувалася при первинному зверненні до суду, від розміру оспорюваної суми.
Для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено граничні межі: не більше восьми прожиткових мінімумів (26624 гривні) за позовами майнового характеру, та не більше трьох прожиткових мінімумів (9984 гривні) у справах про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю. Для юридичних осіб граничних обмежень не встановлено.
Касаційна скарга до Верховного Суду оплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Максимальні межі для фізичних осіб становлять десять прожиткових мінімумів (33280 гривень) за майновими спорами та п'ять прожиткових мінімумів (16640 гривень) за справами, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров’ю (крім моральної шкоди). Така градація покликана забезпечити фільтрацію необґрунтованих касаційних скарг та стимулювати досудове врегулювання спорів.
5. Особливості господарського судочинства.
У господарській юрисдикції діє власна система справляння судового збору. Позовна заява майнового характеру оплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову з мінімальною межею один прожитковий мінімум (3328 гривень) та максимальною межею 350 прожиткових мінімумів (1164800 гривень). Позовна заява немайнового характеру підлягає оплаті у фіксованому розмірі один прожитковий мінімум (3328 гривні).
Судовий наказ як спрощена процедура стягнення безспірної заборгованості є найбільш економічно доступним способом судового захисту. Заява про видачу судового наказу оплачується у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму (332,80 гривень), заява про скасування судового наказу – 0,05 прожиткового мінімуму (166,40 гривень).
Процесуальні заяви про забезпечення доказів або позову, видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, роз'яснення судового рішення та інші аналогічні дії оплачуються у уніфікованому розмірі 0,5 прожиткового мінімуму (1664 гривні).
6. Судовий збір у справах про банкрутство.
Провадження у справах про банкрутство характеризується найбільш високими розмірами судового збору, що зумовлено складністю таких справ та залученням множинного складу учасників. Заява кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство підлягає оплаті у розмірі десяти прожиткових мінімумів (33280 гривень), що є найбільшою фіксованою ставкою у системі судочинства України.
Кредитори, які заявляють грошові вимоги після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження або після визнання боржника банкрутом, сплачують знижений збір у розмірі двох прожиткових мінімумів (6656 гривень). Водночас фізичні особи-кредитори (за винятком суб'єктів підприємницької діяльності) з вимогами про виплату заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, виплати авторської винагороди та аліментів звільнені від сплати судового збору у процедурі банкрутства.
Позовні заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство оплачуються за загальними правилами – 1,5 відсотка ціни позову в межах від одного до 350 прожиткових мінімумів. Позовні заяви немайнового характеру – один прожитковий мінімум (3328 гривень).
Спеціальні заяви про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника та про субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства оплачуються у розмірі двох прожиткових мінімумів (6656 гривень). Процедура превентивної реструктуризації ініціюється сплатою двох прожиткових мінімумів (6656 гривень).
7. Підстави для звільнення від сплати судового збору.
Законодавець встановив вичерпний перелік підстав для повного звільнення від сплати судового збору, що обґрунтовано соціальною значимістю відповідних категорій справ та необхідністю забезпечення доступу до правосуддя для соціально незахищених верств населення. Безумовне звільнення застосовується до позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, що відповідає конституційному принципу захисту трудових прав.
Звільняються від судового збору позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Аналогічна пільга поширюється на справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, стягнення заборгованості з аліментів та зміну способу їх стягнення, включаючи заяви про видачу судового наказу.
За суб'єктним критерієм від судового збору в усіх справах та на всіх стадіях провадження звільнені:
- особи з інвалідністю I та II груп і законні представники дітей з інвалідністю;
- особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї загиблих воїнів;
- учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи, нагороджені званням Героя України;
- громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, призвані на збори, звільнені від судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службового обов'язку. Засуджені до позбавлення волі та особи під вартою у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору звільнені також від сплати судового збору.
8. Пільги, зумовлені збройною агресією російської федерації.
Російське збройне вторгнення зумовило запровадження додаткових підстав для звільнення від судового збору. Позивачі у справах проти держави-агресора про відшкодування майнової та моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією, збройною агресією, що призвели до загибелі, поранення, полону, незаконного позбавлення волі або порушення права власності, повністю звільнені від сплати судового збору.
Заявники у справах про встановлення фактів, пов'язаних із збройною агресією, тимчасовою окупацією, надзвичайними ситуаціями, що призвели до вимушеного переселення, загибелі, втрати документів або пошкодження майна внаслідок бойових дій, теж не сплачують судовий збір. Така правова позиція держави відображає визнання неможливості покладання додаткового фінансового тягаря на осіб, які постраждали від збройної агресії російської федерації.
9. Інституційні звільнення.
Певні державні органи та установи звільнені від сплати судового збору при здійсненні своїх повноважень. Центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері нагляду за додержанням трудового законодавства та його територіальні органи не сплачують судовий збір.
Податкові органи звільнені від судового збору при стягненні податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не сплачує збір при стягненні збитків відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Органи місцевого самоврядування звільнені від судового збору при поданні заяв про визнання спадщини відумерлою. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на період дії воєнного стану не сплачує збір при стягненні штрафу.
10. Механізм відстрочення, розстрочення та зменшення судового збору.
З 16 липня 2025 року розширено критерії для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору для певної категорії осіб. Якщо розмір судового збору перевищує п'ять відсотків річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, суд може ухвалою за клопотанням такої особи, її адвоката або законного представника відстрочити чи розстрочити сплату на строк до ухвалення судового рішення, зменшити розмір або повністю звільнити від сплати.
Таким же правом користуються особи, визначені у підпункті 2 пункту 1 частині першій статті 8 Закону про судовий збір, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, та є, зокрема, військовослужбовцями, членами малозабезпеченої або багатодітної сім'ї тощо, а також заявники (позивачі) у межах справи про банкрутство, які перебувають у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого або боржника.
При визначенні майнового стану особи суд керується сукупністю критеріїв: розмір доходів за попередній календарний рік, підтверджений податковою декларацією, довідками про доходи або об'єднаною податковою звітністю; наявність непрацездатних утриманців; володіння нерухомим та рухомим майном, стан банківських рахунків; інші релевантні обставини.
Отже, система судового збору в Україні являє собою збалансований правовий механізм, що забезпечує, з одного боку, фінансування судової системи, а з іншого – реалізацію конституційного права на судовий захист через встановлення помірних ставок для фізичних осіб, розгалужену систему пільг та можливість відстрочення платежу. Належне розуміння правового регулювання судового збору є необхідною передумовою ефективної реалізації права на судовий захист.
Марина Борисенко, адвокат, старший юрист EVERLEGAL
Олександра Грачова, молодший юрист EVERLEGAL
