Питання позовної давності у спорах про повернення державної власності залишається одним із найскладніших у судовій практиці, особливо коли майно вибуло з володіння держави внаслідок підроблення документів. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 354/625/15-ц розглянула, чи може тривалий кримінальний процес бути поважною причиною пропуску строку для подання віндикаційного позову.
Спір стосувався земельних ділянок лісового фонду, які у 2002 - 2003 роках вибули з державної власності на підставі підроблених рішень органу місцевого самоврядування. Кримінальне провадження щодо фальсифікації документів тривало близько десяти років, а після його закриття у 2015 році прокурор звернувся до цивільного суду з вимогою витребувати земельні ділянки у фізичної особи.
Судова практика змінюється щодня, і важливо не пропустити ключові правові позиції. АІ-агент "Судова робота" в LIGA360 допоможе швидко знаходити релевантні рішення, аналізувати підходи судів і підсилювати аргументацію. Дізнайтеся, як використовувати ці можливості у своїй практиці, під час персональної презентації LIGA360.
Ключовим питанням стало те, чи мав прокурор звертатися до суду раніше, не очікуючи завершення кримінальної справи. Відповідач наполягав, що трирічний строк позовної давності було пропущено, адже про порушення прав держави було відомо ще з моменту початку кримінального провадження. Натомість прокурор зазначав, що саме в межах кримінального процесу встановлювалися факти підроблення документів і незаконності вибуття земель.
Верховний Суд підтримав підхід, за яким тривалий розгляд кримінальної справи може визнаватися поважною причиною пропуску позовної давності, якщо саме в цьому процесі встановлювалися обставини незаконного вибуття майна.
Більш детально про висновки Верховного Суду, аргументи сторін і вплив цієї постанови на майбутні спори щодо державного майна можна прочитати в повній аналітичній статті.
