Якщо особа не мала умислу навмисно не надати інформацію про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, немає підстав для примусового повернення отриманих коштів у вигляді житлової субсидії. Законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач.
Відповідні положення міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18.
З цим та іншими рішеннями зручно ознайомитися у VERDICTUM.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову управління соціального захисту населення про стягнення надмірно виплаченої субсидії. Однак апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачка надала управлінню недостовірні дані про кількість зареєстрованих у квартирі осіб.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення апеляційного суду й залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 1215 ЦК встановлено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Апеляційний суд виходив із того, що в декларації на отримання субсидії відповідачка подала недостовірні дані щодо зареєстрованих осіб у квартирі, а саме зазначила неповнолітнього сина 2008 року народження, який фактично був зареєстрований за вказаною адресою пізніше.
Проте з таким висновком погодитися не можна з огляду на таке.
Законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно ст. 81 ЦПК має довести позивач.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів недобросовісності в діях відповідачки, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог.
Звертаючись до управління соціального захисту населення із заявою про призначення субсидії, відповідачка вказала трьох осіб, які проживають у квартирі, зокрема, зазначила неповнолітнього сина 2008 року народження, який відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК проживає разом із матір'ю , що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи відсутність умислу у відповідачки на навмисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, фактичні обставини справи, які свідчать, що відповідачка на момент вирішення питання про отримання субсидії проживала разом із двома синами, а також виходячи з необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів у вигляді житлової субсидії.
