Отримання матір`ю чи батьком пенсії, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, не є безумовною підставою для відмови у позові, а повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про потребу в матеріальній допомозі.
Відповідний висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18.
Жінка звернулася до суду з позовом до одного зі своїх синів про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.
Позовна заява мотивована тим, що мати двох синів є пенсіонеркою, має статус дитини війни та отримує пенсію по втраті годувальника у розмірі 2 856 грн 22 коп. довічно. Її чоловік (батько синів) помер. Сини проживають окремо від матері. Один з них надає матеріальну допомогу на утримання матері, а інший такої допомоги не надає. Вона є самотньою, людиною похилого віку, єдиним доходом у неї є пенсія, інших джерел доходу вона не має. Вказаних коштів їй не вистачає, оскільки значну їх частину вона витрачає на лікування та придбання ліків, так як має онкологічне захворювання. Відповідач працездатний, проживає окремо від неї, не піклується про неї, не допомагає, аліментних зобов'язань немає.
Рішенням місцевого суду позов задоволено, яке було скасовано рішенням апеляційного суду.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду погодився з позивачем, залишив в силі рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.
Конституцією передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до СК повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав:
- непрацездатність батьків;
- потреба у матеріальній допомозі.
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
При цьому суд першої інстанції при визначені розміру аліментів на утримання позивачки врахував надання їй допомоги від іншого сина, а підстав, передбачених положеннями СК, для звільнення відповідача від обов'язку утримувати непрацездатну матір не встановив.
Посилання апеляційного суду на те, що позивачка хоча і є непрацездатною, проте отримує пенсію у розмірі, що значно перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому не потребує необхідності отримувати сторонню матеріальну допомогу, безпідставні, так як положення ст. 202, 203 СК, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають врахування лише прожиткового мінімуму, встановленого законом, як безумовної умови для стягнення чи відмови у стягненні аліментів.
Розмір актуального на сьогодні прожиткового мінімуму можна дізнатися в модулі "Довідники" ІПС ЛІГА:ЗАКОН.
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
