Роботодавець не може звільнити особу, який працює за трудовим договором чи контрактом і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці.
Відповідне Рішення № 6-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою Жабо Тетяни Максимівни щодо відповідності Конституції положень ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю КСУ прийняв 4 вересня 2019 року.
З рішеннями КСУ можна ознайомитися у ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити тестовий доступ можна тут.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 40 КЗпП працівникові надаються гарантії захисту від звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні), а також у період перебування працівника у відпустці.
Дослідивши матеріали конституційної скарги, КСУ визнав конституційними, положення ч. 3 ст. 40 КЗпП, з огляду на таке.
Істотними умовами укладення контракту є передбачення строку його дії, підстав його припинення чи розірвання. Таким чином, контракт укладається на строк, який встановлюється за погодженням сторін та містить чітке зазначення, коли розпочинається строк дії контракту та коли він закінчується.
Проте наведене не може бути підставою для незастосування до працівників, які працюють відповідно до укладеного контракту, положень ч. 3 ст. 40 Кодексу, і такі працівники не можуть бути звільнені в день тимчасової непрацездатності або в період перебування у відпустці, оскільки це зумовить нерівність та дискримінацію, ускладнить їх становище та знизить реальність гарантій трудових прав громадян, встановлених Конституцією і законами України.
КСУ зазначає, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об'єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.
КСУ у Рішенні № 12-рп/98 вказав, що «умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними".
Рішення КСУ є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
