Автоматичний арешт коштів у банках, арешт автомобілів за борги на постах Нацполіції та не лише це - що чекає недобросовісних боржників

Інтерв'ю із заступником Міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрієм Гайченком
27.08.2020, 17:06
4459
1

ЮРЛІГА: Робота виконавчої служби загалом надає чимало можливостей для автоматизації, що також сприяє й зменшенню навантаження на виконавців. Які кроки зараз робить Мін'юст, аби ще більше цифровізувати цю сферу?

Андрій Гайченко: Моя мета - звести весь процес до двох кліків: перший - арешт, другий - списання. Це ідеальний сценарій.

Першу половину шляху до цієї мети ми пройшли на 90 відсотків. Те, що можна було врегулювати на рівні підзаконних актів, на рівні постанов Кабміну, спільних інструкцій з іншими міністерствами й відомствами, спільних договорів із Державною податковою службою і т. д., - це все вже зроблено. Зокрема, запроваджено процедуру обміну інформацією з МВС, Нацполіцією, Пенсійним фондом, ДФС та Державною прикордонною службою.

Далі м'яч на стороні інших гравців.

Наприклад, уже внесено законопроєкт № 3609, який передбачає фактично можливість запровадження повної автоматизації виконавчого провадження. У вересні буду переконувати народних депутатів підтримати цей законопроєкт.

Є певні нюанси, де м'яч на стороні Нацбанку. Ми дуже просимо НБУ зобов'язати банки проводити автоматичний арешт коштів на рахунках. Це значно б спростило взаємодію між боржником, стягувачем і виконавцем.

Але маю інформацію, що наразі одна зі сторін лобіює процедуру, яка дає змогу уникати фактичного арешту коштів. На практиці це виглядає так: приходить клієнт у банк і запитує, чи арештовує банк кошти автоматично, на що відповідають - ні, ми приймаємо постанови виконавців на папері, і в нас є операційний день на їх опрацювання. Тобто в працівників банку є можливість, отримавши постанову, скажімо, об одинадцятій годині, у приватному порядку скинути клієнту смс, щоб той оперативно перевів кошти на іншу особу, та виконати цю постанову наприкінці дня, коли рахунок буде порожній.

Фактично така позиція надає банкам сіру конкурентну перевагу перед тими гравцями ринку банківських послуг, які запровадили автоматизований арешт. Тому ми вже декілька разів зверталися до Національного банку, щоб він вдосконалив своє регулювання та зобов'язав банки долучитися до цієї системи. Але поки що віз і нині там…

Не знаю, це збіг, чи просто не до цього, чи щось інше, але пів року вже ніхто не змушує банки підключатися до системи автоматичного арешту коштів боржників. Самі ж вони не хочуть, бо це відтік клієнтів.

ЮРЛІГА: Тобто навіть те, що НАІС (Державне підприємство "Національні інформаційні системи", адміністратор Автоматизованої системи виконавчого провадження) уже давно завершив усю необхідну технічну підготовку для банків, не стимулює банки автоматизувати взаємодію з виконавцями?

Андрій Гайченко: Безумовно. НАІС вийшов із відкритою пропозицією, 30 банків ходять навколо цього, але, мабуть, вони щоразу дивляться, скільки клієнтів від них перейдуть в інші 70 банків. І це, я думаю, їх зупиняє. Скажімо так, це моє припущення.

ЮРЛІГА: Чи потрібне, на Ваш погляд, надання інформації про арешти майна та коштів ширшому колу осіб, ніж банки?

Андрій Гайченко: Чи потрібно це контрагентам боржника під час укладення контракту? Мабуть, потрібно.

Чи це питання Мін'юсту та Державної виконавчої служби? Точно ні.

Це питання певного компромісу між поширенням комерційної інформації та необхідністю виконувати рішення судів. Адже відразу з'являться боржники, які скажуть, що це конфіденційна інформація щодо контрактів, роботи і т. д.

Тобто, найімовірніше, це питання до законодавця, з одного боку, а також бізнесу - з іншого.

ЮРЛІГА: Оскільки мова вже зайшла про межі розкриття конфіденційної інформації, не можу не згадати про те, що противники розкриття інформації з Єдиного реєстру боржників часто говорять, що публікація подібних даних щодо фізичних осіб є розкриттям персональних даних. Наскільки це питання зараз врегульовано?

Андрій Гайченко: Вважаю, що воно зараз врегульовано настільки, наскільки воно може бути теоретично врегульовано. Зокрема, ч. 6 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що Єдиний реєстр боржників, крім іншого, містить такі відомості про фізичну особу - боржника: прізвище, ім'я, по батькові та дата народження. Водночас встановлено, що відомості Реєстру є відкритими.

Завжди будуть незадоволені. Ті, хто в боргах, незадоволені завжди.

Я скажу так: ті, хто вважає, що це питання врегульовано недостатньо, можуть оскаржити публікацію даних до суду. Якщо буде рішення суду, яке скаже, що ми повинні покласти цьому край, - ми його виконаємо.

Якщо в масштабах держави це прийнятна ціна того, що хтось не знає боржників, хай суддя це підпише іменем України.

ЮРЛІГА: Ще одна важлива для багатьох тема - стягнення штрафів за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі. Чи готова технічно ДВС виконувати рішення про накладення таких штрафів? Чи наявна вже вся нормативно-правова база?

Андрій Гайченко: Закон дає нам два тижні на приведення нормативної бази у відповідність. У нас немає іншого варіанта, як вкластися, хоча я вважаю, що треба було дати як мінімум місяць. Але депутати - наші роботодавці, і вони вирішили так.

Щодо технічних можливостей, то щодня відбуваються робочі зустрічі між НАіСом, МВС, Нацполіцією та Державною виконавчою службою. Усі спрямовані на те, щоб наскільки можливо швидко налагодити співпрацю.

Я думаю, що в нас нема й не було іншого шляху, ніж відійти від радянської доби в частині виконавчих документів. Електронний виконавчий документ у цьому вигляді (у вигляді, передбаченому Законом № 797-IX) - це величезний крок уперед і початок нової епохи виконавчого провадження. Далі, думаю, буде реєстр виконавчих документів, далі, можливо, і Державна судова адміністрація запровадить повноцінну електронну систему судочинства (ЄСІС).

Але це перший камінь, навколо якого буде збудована красива будівля електронного виконавчого провадження. Ми розцінюємо запровадження електронного виконавчого документа як пріоритетне завдання, тому що для нас це більше ніж автофіксація порушень ПДР, це можливість нормальної європейської роботи з виконання рішень.

У нас була дилема, як надалі розвивати доступність наших послуг для населення, що робити, щоб кожна людина могла просто та швидко звернутися до ДВС.

Є думка, що, якщо в нас у кожному районі є центри надання адміністративних послуг, є будинки юстиції, є сервісні центри МВС, значить саме туди потрібно йти. Але я прихильник того, щоб іти ще трохи далі, іти в напрямку мобільного телефона.

Я не думаю, що потрібно на сьогодні вкладати значні кошти й ресурси в розвиток саме офлайнової мережі присутності ДВС. Передусім проблема в тому, що різних сервісних центрів стало дуже багато. Люди скоро вже почнуть плутатися в них.

Ми зробили в "єдиному вікні" в ЦНАПі наше вікно - відвідуваність нуль, тому що в ЦНАП люди не йдуть за послугами виконавчої служби. Люди все одно йдуть до відділу виконавчої служби. Так це працює.

Але все одно, хоч у нас є багато людей, для яких ми маємо забезпечити фізичну доступність виконавців, іти ми маємо в бік смартфону.

І цей Закон про електронний виконавчий документ, який ухвалено, ми сприймаємо дуже серйозно та дуже позитивно саме в тому сенсі, що це відкрита книга, відкрите поле для руху в бік цифровізації та автоматизації.

ЮРЛІГА: Враховуючи Вашу мету "дійти до смартфону", чи плануєте співпрацю з Міністерством цифрової трансформації, зокрема через упровадження окремих послуг ДВС до застосунка "Дія"?

Андрій Гайченко: З березня я регулярно спілкуюся із заступником Міністра цифрової трансформації (не хочу називати прізвище). Я не знаю чому, але в нас постійно зсуваються строки інтеграції. Спочатку це мало бути у травні, потім - у червні, потім - у липні, зараз це вже має бути 20 серпня.

Тобто ми не просто це плануємо чи просто над цим працюємо - я постійно турбую своїх колег із проханням максимально пришвидшити цей процес. Знову ж таки ми все залежне від нас та від НАІСу зробили. Наскільки я знаю, зараз на підписанні перебуває спільний договір, який мав бути підписаний ще у травні.

Я б тут списував, знаєте на що?.. Мінцифри та "Дія" трохи пішли в карантин, у COVID, у "Дій вдома".

Якщо серйозно - що ми маємо побачити на виході: у додатку "Дія" буде закладка "Виконавче провадження", куди можна зайти подивитися виконавчі провадження щодо особи, а ще там має бути кнопка "Сплатити". Тобто людина піде з "єдиного вікна" в "єдиний смартфон". І це класно!

ЮРЛІГА: Повернімося до теми автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках в банках. Там, де є добра воля на приєднання до системи АСВП, наскільки вона ефективно працює?

Андрій Гайченко: Ефективність дуже висока. Це найефективніший спосіб, який існує: щойно приходить СМС "Ваші кошти заарештовано", людина відразу йде до виконавчої служби, стукає у двері та каже "пустіть". Навіть якщо неприймальний день - усе одно каже "пустіть, я вже все сплатив".

Є приклади, коли саме арешт коштів спонукає сплатити 10-річну (або ще навіть довшу) заборгованість з аліментів.

До речі, з тими банками, які все-таки приєдналися до автоматизованої системи, уже в роботі кнопка "Сплатити". Планується, що вона буде в системах клієнт - банк цих установ.

А також ми вже поставили таку кнопку в Онлайн-будинок юстиції, і ряд банків із цим функціоналом вже працює. Хоча поки що є деякі технічні нюанси взаємодії нашої автоматизованої системи виконавчого провадження та систем клієнт - банк. Скажімо так, ми вже дійшли до цієї мети, але ще є незначні нюанси.

ЮРЛІГА: Якщо не секрет, то що ще планується арештовувати в автоматичному режимі?

Андрій Гайченко: Ну, звичайно, хотілось би, щоб робот сам їздив, описував машини, квартири, забирав майно (сміється).

Процес уже відбувається в електронному вигляді. Виконавець натискає кнопку, й арешт з'являється протягом секунди. Це стосується і автомобілів, і нерухомого майна, а нещодавно ми отримали доступ до реєстру сільгосптехніки.

Ви знаєте, у чому питання?.. От є дуже класна якась тематика, ми хочемо інновацій, ми хочемо отримати доступ до реєстру великотоннажних та інших технологічних засобів, який веде Мінпраці. Проте вони кажуть: "Ми б із задоволенням, але в нас все на папері". І щось таке ми чуємо досить часто...

За останній рік, за нашу каденцію - майже рік ми вже тут, ми автоматизували та пришвидшили майже все, починаючи від відповідей податкової, яка зараз нам відповідає протягом години, а не протягом тижня, і закінчуючи відомостями про автомобілі. Була проблема з автомобілями до 2013 року, база їх не видавала, але спільно з МВС ми її вирішили, і тепер усі відомості надаються онлайн.

Тобто автоматично арештовується майже все. Є питання щодо банківських рахунків, про що я вже казав, і речей, які є лише в аналоговому вигляді.

ЮРЛІГА: Чи виникають у державних і приватних виконавців труднощі в освоєнні цієї системи? Наскільки швидко вони на неї переходять?

Андрій Гайченко: Дуже швидко. Тут немає жодних проблем.

ЮРЛІГА: А як фізично відбувається взаємодія? Наприклад, нещодавно запроваджено "пілот" з МВС, коли на посту патрульної поліції зупиняють автомобілі, які перебувають під арештом, і відразу описують їх чи стягують заборгованість. Чи працює він і які результати?

Андрій Гайченко: До липня в нас, у державі в середині Європи, людина могла сісти на автомобіль, проїхати через всі пости патрульної поліції, жодного разу не будучи зупиненою, незважаючи на те, що автомобіль перебуває в розшуку за постановою виконавця. Ось такого, м'яко кажучи, нігілізму я навіть не уявляв, коли йшов на посаду заступника міністра.

Але коли ми почали розглядати це питання з МВС, виявилося, що МВС так само націлене на результат і МВС вирішення цього питання також цікавить. Просто, чи не було політичної волі, чи якось це питання було другим, третім, п'ятим і до нього вічно руки не доходили…

Але ж це величезний пласт - десятки тисяч автомобілів, за рахунок яких можна погасити купу заборгованостей з аліментів, приватних боргів, боргів із зарплати. І 10 % від цього ще й буде йти до бюджету.

Крім того, було безліч технічних складнощів: є дві конкурентні системи в МВС, які між собою не пов'язані, тож дуже довго вирішувалося, на базі якої ми будемо будувати нашу платформу. Зрештою маємо експеримент у Дніпропетровській області й зараз виходимо (камери вже закупили й установлюють, провели повноцінну інтеграцію двох наших систем) у Чернівецькій області.

Один пост у Дніпропетровській області за два тижні дав до державного бюджету мільйон гривень. В основному це була заборгованість із бюджетних платежів, зокрема штрафів.

І ось уявіть, із цього мільйону, який зібрано за два тижні, за 300 тис. можна зробити дуже якісний ремонт на посту поліції, обладнати кімнату державного виконавця та покласти ще 50 тис. на зарплати трьом державним виконавцям. Тобто це класна історія для держави, класна історія для підвищення дисципліни водіїв-боржників, але неприємна новина для тих, хто уникає сплати боргів.

А ще це ліквідація корупційної складової. І саме це є перша моя стратегічна ціль.

Більше не можна буде гальмувати передання документів до виконавця, "учорну" списувати борги, виконавці не зможуть робити вигляд, що не можуть знайти арештоване майно. Якщо вже автомобіль автоматично зафіксовано й зупинено на посту Нацполіції, то куди ти його подінеш - треба буде затримувати.

Друга ціль - зробити умови роботи для чесного державного виконавця більш пристойними та більш простими.

І весь цей вихід у цифру якраз допомагає досягнути і першої, і другої цілей, оскільки спрощує законні дії та ускладнює незаконні. Розумієте, питання тут навіть не стільки в тому, аби покарати дрібного корупціонера (хоча і в цьому теж), а в тому, щоб налагодити ефективну систему виконання законних рішень.

І саме така ефективна система, яка максимально ускладнює будь-які зловживання як із боку нечесного виконавця, так і з боку нечесного боржника або стягувача, є остаточною метою цифровізації.

Швидко готуйте власну позицію, щоб виграти в суді, та будьте в курсі всіх законодавчих новацій разом із LIGA360: АДВОКАТ.

ЛІГА:ЗАКОН пропонує комплекс IT-інструментів у єдиному робочому просторі LIGA360: АДВОКАТ.

Отримайте доступ до повної бази НПА і коментованих кодексів. Зручний пошук та аналіз бази із 85 млн судових рішень. Можливість в один клік обирати рішення із правовими позиціями ВС й отримати подібні рішення у справі. Доступний розклад судових засідань, моніторинг справ і засідань за десятками параметрів.

Замовляйте доступ зі знижкою 20 %.

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту