Фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності без оформленого права оренди може бути підставою для стягнення безпідставно збережених коштів. Колегія Касаційного господарського суду Верховного Суду розглянула справу № 908/3774/23 (постанова від 15.09.2026 р.), у якій постало питання про застосування 1095-денного строку за Податковим кодексом до вимог органу місцевого самоврядування про стягнення коштів за користування землею без договору оренди.
У судовому спорі важливо враховувати не лише норми законодавства, а й підходи Верховного Суду до їх застосування. Інструменти LIGA360 допомагають знаходити релевантні судові рішення, аналізувати практику та оцінювати перспективи позову. Використовуйте можливості LIGA360, щоб формувати правову позицію з урахуванням актуальної судової практики та впевненіше вибудовувати стратегію захисту.
Раніше відповідач наполягав, що після спливу 1095 днів він звільняється від відповідного грошового зобов'язання, а тому стягнення коштів за попередні періоди неможливе. Однак такий підхід не враховує правової природи спірних відносин: вимоги про повернення безпідставно збереженої орендної плати є кондикційними, а не податковими. Верховний Суд підтвердив застосування цивільного законодавства та зазначив, що необхідності формувати окремий висновок щодо пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу немає. Відповідно, застосовуються цивільні строки позовної давності, а не податковий строк.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.