Процесуальні вимоги в цивільному судочинстві мають забезпечувати належний розгляд справи та юридичну визначеність. Водночас їх формальне застосування не повинно перешкоджати доступу до суду. Відповідні підходи узагальнено в Огляді окремих правових позицій щодо надмірного формалізму, підготовленому суддею Верховного Суду Н. Ю. Сакарою.
Зокрема, Верховний Суд підсумував, що суд апеляційної інстанції не може доповнювати встановлені законом вимоги до апеляційної скарги власними критеріями. Так, відсутність у скарзі лаконічності, максимальної стислості чи певної структурованості не може бути самостійною підставою для залишення її без руху, якщо таких вимог немає у ст. 356 ЦПК України. Так само на стадії відкриття апеляційного провадження суд не повинен оцінювати переконливість доводів скарги щодо процесуальних порушень, оскільки така оцінка має здійснюватися вже під час апеляційного розгляду.
Ефективна судова робота починається з інформації, якій можна довіряти. У LIGA360 легко аналізувати практику, відстежувати зміни та знаходити потрібні рішення без зайвих витрат часу. З можливостями платформи можна ознайомитися завдяки тестовому доступу.
Окремо Верховний Суд звернув увагу, що формальне тлумачення судового рішення не повинно позбавляти особу права на апеляційний перегляд, а помилкова назва процесуального наслідку не завжди свідчить про неправильність судового рішення. Крім того, суд не може вимагати додаткового підтвердження повноважень адвоката, якщо вони вже підтверджені документом, прямо передбаченим законом.
Детальніше про межі допустимого процесуального формалізму, критерії його відмежування від надмірного формалізму та правові позиції Верховного Суду - в аналітичному матеріалі.