Верховний Суд визначив, чи зберігає правові наслідки мораторій на задоволення вимог кредиторів, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, якою його було введено, надалі скасовано. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 6 серпня 2026 року у справі № 908/1902/25.
Спір виник щодо можливості нарахування кредитором інфляційних втрат і трьох процентів річних за період, протягом якого у попередній справі про банкрутство формально діяв мораторій.
Раніше щодо боржника було відкрито провадження у справі про банкрутство та введено мораторій. Згодом відповідну ухвалу скасував апеляційний суд, одночасно прийнявши нове рішення про відмову у відкритті провадження.
Кредитор заявив вимоги щодо інфляційних втрат і трьох процентів річних за весь період прострочення, зокрема й за час формальної дії мораторію. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у визнанні цих нарахувань за відповідний період, вважаючи, що подальше скасування ухвали не анулює наслідків мораторію ретроспективно.
ВС не погодився з таким підходом.
Для адвоката важливо не просто знати останню практику Верховного Суду, а вчасно перетворити її на переконливий аргумент у справі. LIGA360 допомагає швидко перейти від аналізу судових рішень до формування правової позиції, економлячи час без втрати глибини дослідження. Оцініть можливості системи, скориставшись тестовим доступом.
Частина третя статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що протягом дії мораторію не застосовується індекс інфляції за час прострочення та не нараховуються три проценти річних.
Однак у цій справі визначальним став статус судового рішення, на підставі якого було введено мораторій.
Верховний Суд виходив із підходу, за яким скасоване судове рішення не породжує правових наслідків із моменту його ухвалення.
Оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство було скасовано за результатами апеляційного перегляду із прийняттям нового рішення про відмову у відкритті такого провадження, не можна вважати, що введений цією ухвалою мораторій безумовно виключає нарахування сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
Отже, сама лише формальна дія мораторію за скасованою ухвалою не є достатньою підставою для відмови у нарахуванні інфляційних втрат і трьох процентів річних за цей період.
У повній аналітичній статті розбираємо аргументи сторін, підхід Верховного Суду та практичні наслідки цього висновку для кредиторів і боржників.
