У постанові від 19 серпня 2026 року у справі № 697/697/25 Верховний Суд розглянув ситуацію, коли особа відчужила автомобіль на користь дружини в день вручення їй повідомлення про підозру в кримінальних правопорушеннях, санкції за які передбачали обов'язкову конфіскацію майна.
Через кілька днів на автомобіль було накладено арешт, однак транспортний засіб на той момент уже перереєстрували.
Відповідачі наполягали, що до набрання законної сили обвинувальним вироком держава ще не має права на конфісковане майно, а тому власник залишається вільним розпоряджатися ним. Верховний Суд відхилив такий підхід, розмежувавши питання винуватості в кримінальному провадженні та оцінку добросовісності цивільного правочину.
Для адвоката важливо не просто знати останню практику Верховного Суду, а вчасно перетворити її на переконливий аргумент у справі. LIGA360 допомагає швидко перейти від аналізу судових рішень до формування правової позиції, економлячи час без втрати глибини дослідження. Оцініть можливості системи, скориставшись тестовим доступом.
Суд наголосив, що набрання законної сили обвинувальним вироком не є обов'язковим для встановлення ознак фраудаторності. Цивільний суд може оцінити, чи був правочин спрямований на приховування активу від можливої конфіскації у разі майбутнього засудження.
Водночас сам факт кримінального провадження не означає автоматичної недійсності будь-якого договору. Важливо оцінювати всю сукупність обставин: момент укладення правочину, його безоплатність, пов'язаність сторін, обізнаність власника про ризик майнової санкції та вплив відчуження активу на можливість майбутнього стягнення.
У повній аналітичній статті читайте, де Верховний Суд проводить межу між законним розпорядженням власним майном і фраудаторним виведенням активів з-під потенційної конфіскації.