Реалізація корпоративних прав особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, може здійснюватися через механізм управління її майном. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 904/1430/24 (постанова від 29 липня 2026 року), у якій постало питання, чи має опікун над майном такої особи право брати участь і голосувати на загальних зборах товариства.
Правова проблема виникла через різне розуміння меж повноважень опікуна: чи охоплює управління майном часткою в статутному капіталі також реалізацію пов'язаного з нею права участі в управлінні товариством. Позивачка посилалася на те, що право голосування є пов'язаним з особою учасника і не переходить до опікуна. Верховний Суд натомість дійшов висновку про можливість реалізації такого права опікуном як законним представником, за умови дотримання встановлених вимог до його діяльності.
Кожна нова правова позиція Верховного Суду змінює не лише практику, а й підхід до захисту інтересів клієнта. LIGA360 допомагає відстежувати розвиток судової практики, аналізувати взаємозв'язки між рішеннями та швидше знаходити аргументи для побудови правової позиції. Оцініть можливості системи, скориставшись тестовим доступом.
При цьому Суд не відступив від попередньої правової позиції, а сформував висновок щодо конкретного питання та відмовив у передачі справи на розгляд Великої Палати через відсутність доведеної виключної правової проблеми чи суперечностей у судовій практиці. Водночас Верховний Суд звернув увагу на межі такого повноваження: опікун має діяти добросовісно, в інтересах особи, яка зникла безвісти, та з метою збереження її майна.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.