Використання юридичної особи, внесення нерухомості до її статутного капіталу та поділ спірного об'єкта не можуть використовуватися для створення видимості добросовісного набуття майна, яке вибуло від законного власника поза його волею. На це звернув увагу Верховний Суд у справі № 910/2908/25.
Спір стосувався витребування нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності юридичної особи. Нерухомість раніше належала до комунального майна та, як установили суди, вибула з власності територіальної громади без її волі.
У попередній справі суд уже постановив витребувати нерухомість від фізичної особи на користь територіальної громади. Однак після ухвалення цього рішення спірний об'єкт було поділено, а одну з його частин фізична особа передала як внесок до статутного капіталу товариства, директором якого вона сама була.
Прокурор в інтересах територіальної громади звернувся з окремим позовом уже до юридичної особи про витребування цієї частини нерухомості та скасування державної реєстрації права власності.
Захистіть майно від чорних реєстраторів - підключіть SMS-Маяк і отримуйте миттєві сповіщення. Деталі - за посиланням.
Коли юридична особа не є добросовісним набувачем
Верховний Суд нагадав, що відповідно до статей 387 і 388 ЦК України власник має право витребувати майно, яке незаконно вибуло з його володіння. При цьому воно може бути витребуване від останнього набувача незалежно від кількості попередніх відчужень, а оспорювати весь ланцюг правочинів для цього не потрібно.
Для вирішення такого спору суд має, зокрема, встановити, чи вибуло майно з володіння власника за його волею та чи був останній набувач добросовісним.
У цій справі визначальним стало те, що особа, яка передала нерухомість товариству, одночасно була його керівником та знала про судове рішення щодо витребування цього майна. За таких обставин Верховний Суд погодився з висновком про недобросовісність юридичної особи як набувача.
Суд також звернув увагу, що неприпустимо використовувати конструкцію юридичної особи, внесення нерухомості до її статутного капіталу, поділ об'єкта та інші формально правомірні приватноправові механізми для створення видимості добросовісного набуття права власності та перешкоджання віндикації.
Така поведінка може свідчити про недобросовісність та зловживання учасниками цивільного обороту. Для її оцінки значення мають, зокрема, момент вчинення відповідних дій, обізнаність осіб про спір щодо майна та пов'язаність учасників правочинів.
Докладніше про те, як Верховний Суд оцінює використання корпоративних конструкцій для перешкоджання витребуванню майна, читайте в повній аналітичній статті.
