Складна маркетингова акція, за якою знижка на один товар надається за умови одночасного придбання іншого, сама по собі не свідчить про проведення розрахунку через РРО або ПРРО на неповну суму. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2026 року у справі № 320/41361/24. Суд наголосив: для застосування відповідальності контролюючий орган має встановити, що продавець фактично отримав від покупця більшу суму, ніж була фіскалізована.
Докладніше про критерії Верховного Суду, межі свободи формування акційних цін та стандарт доказування порушень у сфері РРО читайте в повній аналітичній статті.
Нестандартна модель формування акційної ціни сама по собі не означає порушення правил фіскалізації. Для юриста важливо встановити, чи доведено фактичне отримання продавцем коштів понад суму, зазначену у фіскальному чеку. LIGA360 допомагає швидко знаходити судові позиції щодо податкових спорів і бачити, де саме суди проводять межу між припущенням контролерів та доведеним порушенням.
У справі податкова вважала, що продавець штучно зменшував ціну основного товару, одночасно включаючи до покупки комплект електронних аудіокниг. Однак суди встановили, що у фіскальному чеку були зазначені всі придбані товари, їхня погоджена сторонами вартість і вся сума, фактично сплачена покупцем. Контрольна розрахункова операція також не виявила розбіжностей між даними чеків і коштами в касі.
Верховний Суд звернув увагу й на доказову базу податкового органу. Контролери застосували санкцію щодо операцій на суму понад 2,8 млн грн, хоча матеріали справи не містили переліку відповідних продажів і доказів отримання продавцем коштів понад суми, зазначені у фіскальних чеках. Тому для штрафу недостатньо припущення, що одна складова покупки "маскує" частину вартості іншої: податкова повинна довести конкретні факти неповної фіскалізації кожної операції, покладеної в основу фінансової санкції.