Верховний Суд передав на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справу, в якій постало питання про межі використання електронної довіреності в підсистемі "Електронний суд". Суд має вирішити, чи може така довіреність сама по собі надавати працівнику юридичної особи або державного органу право підписувати та подавати процесуальні документи, якщо ця особа не є адвокатом і окремо не підтвердила право на самопредставництво.
Детальніше про розмежування електронного уповноваження та права на самопредставництво, а також про можливі наслідки майбутнього висновку Верховного Суду читайте в повній аналітичній статті.
Судове рішення може змінити підхід до вирішення аналогічних спорів. AI-агенти "Судової роботи" в LIGA360 допомагають швидко проаналізувати подібні справи, знайти аргументи, які вже спрацювали в суді, та оцінити їх для власної позиції. Перевірте, що судова практика може підказати у вашій справі.
Колегія Третьої судової палати КЦС ВС поставила під сумнів попередній підхід, за яким сформована керівником через ЄСІТС довіреність могла вважатися достатнім підтвердженням повноважень. На думку колегії, право працівника діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва має самостійно випливати із закону, статуту, положення, трудового договору чи інших передбачених процесуальним законом документів або підтверджуватися відомостями ЄДР.
Остаточного висновку поки немає: ухвалою від 8 липня 2026 року справу лише передано Об'єднаній палаті. Її позиція матиме значення для юридичних осіб і державних органів, які доручають штатним працівникам ведення судових справ через "Електронний суд", адже технічне делегування повноважень у ЄСІТС може виявитися недостатнім без належної правової підстави для самопредставництва.
