Верховний Суд має визначити, на яку дату слід брати розмір мінімальної заробітної плати під час розрахунку моральної шкоди за незаконне кримінальне переслідування. Спір виник у справі особи, кримінальне провадження щодо якої тривало понад сім років і було закрите після відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення через відсутність обставин, що підтверджували пред'явлене обвинувачення.
Апеляційний суд уперше присудив особі компенсацію моральної шкоди, застосувавши мінімальну заробітну плату, чинну на момент апеляційного розгляду. Водночас прокуратура наполягала, що розрахунок мав здійснюватися за показником, який діяв на дату рішення суду першої інстанції. Колегія Верховного Суду звернула увагу, що в судовій практиці сформувалися різні підходи: орієнтація на дату рішення першої інстанції або на дату, коли суд уперше фактично задовольнив вимогу про компенсацію.
Коли сума залежить від дати, вирішальною стає судова практика. У спорах про моральну шкоду одна й та сама формула розрахунку може дати різний результат залежно від того, який момент суд вважає визначальним. LIGA360 допомагає оперативно знаходити нові правові позиції Верховного Суду та бачити, як змінюються підходи суду. Спробуйте платформу з тестовим доступом.
На думку колегії, другий підхід краще захищає права особи, оскільки не допускає знецінення відшкодування через помилкову відмову суду першої інстанції та тривалий перегляд справи. Водночас остаточного відступу від попередньої правової позиції ще не відбулося: колегія суддів ухвалою від 29.07.2026 № 359/7499/24 справу передала на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка має сформувати єдиний підхід до визначення гарантованого мінімуму моральної шкоди.
Детальніше про обставини справи, аргументи сторін і можливі наслідки майбутнього висновку Верховного Суду читайте в повній аналітичній статті.