Виплата члену сім'ї частини грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця не перетворює ці кошти на власний дохід отримувача, з якого мають утримуватися аліменти. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 липня 2026 року у справі № 211/3391/20.
Спір виник під час виконання рішення про стягнення з батька аліментів у розмірі однієї четвертої частини всіх видів його заробітку та доходу. Стягувачка наполягала, що державний виконавець мав врахувати не лише заробітну плату та пенсію платника, а й кошти, які він отримував як член сім'ї свого старшого сина - військовослужбовця, зниклого безвісти.
Суд першої інстанції підтримав цю позицію та зобов'язав здійснити новий розрахунок заборгованості. Апеляційний суд скасував рішення, зазначивши, що виплачені батькові кошти залишаються грошовим забезпеченням військовослужбовця і не стають особистим доходом фактичного отримувача.
Час, витрачений на пошук потрібної практики, не завжди працює на результат справи. LIGA360 скорочує шлях від нової правової позиції до її практичного застосування, поєднуючи судові рішення, аналітику та інструменти для побудови аргументації в єдиному робочому середовищі. Оцініть можливості системи, скориставшись тестовим доступом.
Верховний Суд погодився з апеляційною інстанцією. Суд наголосив, що для включення коштів до бази обчислення аліментів недостатньо самого факту їх надходження на рахунок платника. Необхідно встановити юридичну підставу виплати, її призначення та особу, якій ці кошти належать за законом.
Докладніше про правову природу таких виплат, аргументи сторін і межі судового контролю за розрахунком заборгованості читайте в повній аналітичній статті.
Суд наголосив: самого факту надходження коштів на рахунок недостатньо - необхідно встановити, кому вони належать за законом і з якою метою виплачуються.