Питання розмежування юрисдикції у справах за участю фізосіб-поручителів залишається предметом пильної уваги касаційної інстанції. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянула справу № 910/8418/25 (910/3173/25) (постанова від 28.05.2026 р.) про стягнення грошових коштів. Суперечка виникла довкола солідарного стягнення кредитного боргу з товариства та громадянина після початку банкрутства позичальника.
Правова проблема полягала у визначенні юрисдикції після того, як вимоги до юридичної особи були залишені без розгляду. Попередній підхід нижчих інстанцій базувався на суб'єктному складі сторін договору поруки, що зумовлювало передачу спору до цивільного суду. Таке трактування визнано помилковим, оскільки воно ігнорувало характер основного зобов'язання та суперечило принципу процесуальної визначеності.
Час, витрачений на пошук судової практики, краще спрямувати на підготовку правової позиції. LIGA360 допомагає швидко знаходити релевантні рішення та працювати впевненіше. За потреби можна отримати тестовий доступ і оцінити платформу в реальній роботі.
Касаційний суд підтвердив сталість підходу, за яким визначальним є не статус поручителя, а суб'єктний склад сторін основного договору. Суд також уточнив процедурні наслідки для справ, де боржник вибуває з процесу через процедуру банкрутства.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.
