Захист прав на земельну частку (пай) десятиліттями залишається предметом гострих дискусій через неоднозначність застосування строків давності. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду розглянула справу № 530/656/24 (постанова від 22 червня 2026 року). Ключова правова проблема полягала у застосуванні позовної давності до вимог осіб, які вчасно не отримали сертифікати, але були зафіксовані у списках до державних актів під час розпаювання.
Попередній підхід часто базувався на універсальному застосуванні трирічного строку давності, що спливав ще наприкінці 90-х років, фактично позбавляючи багатьох громадян права на землю.
Працюєте із судовою практикою? АІ-агент "Судова робота" в LIGA360 допомагає швидко знаходити релевантні справи, аналізувати позиції судів і прогнозувати перспективи спору. Менше часу на пошук та опрацювання рішень, більше часу на формування сильної правової позиції. Замовте демо LIGA360.
Суд визнав таку практику помилковою, оскільки вона не враховувала різну правову природу вимог про підтвердження права та про його захист. Натомість сформовано диференційований підхід, який докорінно змінює процесуальну перспективу для осіб, чиї прізвища наявні в архівних списках.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.
