Питання відповідальності керівника за управлінські рішення часто виходить за межі звичайного трудового спору. Особливо тоді, коли підприємство намагається стягнути з колишнього директора збитки, які виникли через його дії або бездіяльність під час управління юридичною особою.
Верховний Суд ухвалою від 10 червня 2026 року у справі № 761/45700/24 передав на розгляд Великої Палати питання про те, який суд має розглядати позов підприємства до колишнього директора про відшкодування шкоди в порядку регресу - цивільний чи господарський.
Аналізуйте судову практику швидко. AI-інструменти LIGA360 скорочують шлях до потрібного рішення, допомагають відсіяти зайве та ефективно готувати аргументи. Оцініть, як це працює на практиці.
Суть справи полягала в тому, що комунальне підприємство звернулося з позовом до ексдиректора, стверджуючи, що через його бездіяльність - неукладення договору та несвоєчасну оплату послуг теплопостачання - з підприємства за рішенням господарського суду було стягнуто не лише основний борг, а й додаткові витрати: 3 % річних, інфляційні втрати, судовий і виконавчий збори. Саме ці суми підприємство просить компенсувати за рахунок колишнього керівника.
Ключова правова проблема полягає у визначенні природи такого спору. Позивач наполягає, що це трудовий спір про регресне відшкодування шкоди на підставі КЗпП. Водночас відповідач вважає, що вимоги пов'язані з виконанням ним управлінських функцій як посадовою особою підприємства, а отже, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
Докладний аналіз про правову проблему читайте в повній аналітичній статті.
