Питання захисту єдиного житла боржника у спорах щодо валютної іпотеки залишається одним із найбільш чутливих у судовій практиці. Особливо складними є ситуації, коли формально у позичальника є інша житлова нерухомість, але фактично він не може нею користуватися через тимчасову окупацію території.
Докладний аналіз правової позиції Верховного Суду, аргументів сторін і практичних наслідків для юристів читайте в повній аналітичній статті.
LIGA360 знає, що час юриста - найдорожчий ресурс. У розділі "Судова робота" вже доступний AI Експрес-аналіз практики Верховного Суду - швидко, точно, без зайвих пошуків. Замовте презентацію LIGA360.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 22 червня 2026 року розглянула спір, у якому банк у позасудовому порядку зареєстрував за собою право власності на квартиру, передану в іпотеку за валютним кредитом. Позичальник оскаржив таку реєстрацію, посилаючись на дію Закону про мораторій, оскільки спірна квартира була його місцем постійного проживання.
Банк заперечував проти застосування мораторію та вказував, що у боржника зареєстроване інше житло. Однак це майно розташоване на території, де органи державної влади тимчасово не здійснювали свої повноваження, зокрема у місті Горлівка. Ключове питання полягало в тому, чи достатньо самого запису в реєстрі про наявність іншого житла, якщо власник реально не може проживати в ньому, користуватися ним або розпоряджатися.