У справах про банкрутство питання субсидіарної відповідальності дедалі частіше потребує не лише юридичної оцінки, а й глибокого фінансово-економічного аналізу діяльності боржника. Саме від такого аналізу залежить, чи можна встановити, хто фактично впливав на підприємство, які управлінські рішення призвели до втрати активів та чи існує причинний зв'язок між діями контролюючих осіб і неможливістю задовольнити вимоги кредиторів.
Детальніше про межі повноважень арбітражного керуючого та допустимість залучення спеціалістів читайте в повній аналітичній статті.
Касаційний господарський суд передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду питання про те, як співвідносяться обов'язок арбітражного керуючого особисто здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та його право залучати інших осіб відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Кодексу з процедур банкрутства.
Проблема має практичне значення для спорів про покладення субсидіарної відповідальності. Якщо звіт, підготовлений із залученням аудитора, економіста чи іншого спеціаліста, визнається належним і допустимим доказом, ліквідатор отримує дієвий інструмент для обґрунтування доведення боржника до банкрутства. Якщо ж такий документ буде розцінено як результат незаконного перекладення обов'язків арбітражного керуючого на третіх осіб, доказова база у справі може бути поставлена під сумнів.
Судова практика не терпить зволікань. У розділі "Судова робота" LIGA360 уже працює AI Експрес-аналіз - інструмент, який за лічені секунди покаже суть рішень Верховного Суду. Замовте демо LIGA360.
Очікується, що Велика Палата Верховного Суду сформує єдиний підхід до цього питання. Її правова позиція може вплинути на допустимість доказів у справах про субсидіарну відповідальність, порядок роботи ліквідаторів і баланс між процесуальною відповідальністю арбітражного керуючого та потребою в спеціальних знаннях під час банкрутства.
