Строки давності у кримінальних провадженнях залишаються важливою гарантією правової визначеності, навіть якщо розгляд справи ускладнений обставинами воєнного часу. Верховний Суд у постанові від 12 травня 2026 року у справі № 607/15056/21 роз'яснив, що мобілізація обвинуваченого та зупинення судового провадження на час його військової служби не зупиняють перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Детальніше про аргументи сторін та логіку Верховного Суду - у повній аналітичній статті.
Справу було відкрито щодо подій 2015 року. За версією обвинувачення, особа шляхом підроблення офіційних протоколів загальних зборів товариства призначила себе директором і незаконно відчужила нерухоме майно - земельну ділянку та домоволодіння - на користь іншої компанії. Суд першої інстанції визнав особу винною у протиправному заволодінні майном підприємства та призначив покарання у вигляді шести років позбавлення волі.
У LIGA360 працює АІ-агент "Судова робота", який аналізує судові рішення, допомагає знаходити потрібну практику та прогнозувати результат позову. Це дає змогу зекономити час і підвищити якість підготовки позиції. Переконайтеся на власному досвіді.
Під час апеляційного розгляду у 2025 році обвинувачений подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності. Апеляційний суд це клопотання задовольнив, хоча провадження певний час було зупинене через проходження обвинуваченим військової служби за мобілізацією.
Ключове питання полягало в тому, чи може період служби в ЗСУ вважатися ухиленням від суду або підставою для зупинення перебігу строків давності. Сторона потерпілої стверджувала, що обвинувачений фактично використав військову службу для затягування процесу та очікування завершення десятирічного строку давності. Захист наполягав, що мобілізація є виконанням конституційного обов'язку, а не способом ухилення від правосуддя.
Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та залишив рішення про закриття провадження без змін. Суд зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності за давністю є обов'язком суду за наявності передбачених законом умов. Водночас зупинення судового провадження за ст. 335 КПК України через мобілізацію обвинуваченого не означає автоматичного зупинення строків давності, визначених ст. 49 КК України.