Витребування нерухомого майна на користь держави або територіальної громади більше не є "автоматичним" наслідком незаконного вибуття активу з публічної власності. Після змін до цивільного законодавства у таких спорах вирішальне значення має статус набувача: добросовісний він чи недобросовісний.
Детальніше про те, коли потрібно вносити вартість майна на депозит суду та як доводити недобросовісність набувача, читайте в повній аналітичній статті.
За загальним правилом власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним без належної правової підстави. Водночас, якщо нерухомість витребовується від добросовісного набувача на користь держави або громади, суд має одночасно вирішити питання компенсації вартості такого майна.
Як зупинити рейдерське захоплення? Поставте на контроль свою нерухомість у сервісі SMS-Маяк, щоб миттєво отримувати сигнали про зміни в Реєстрі речових прав. Це допоможе вчасно звернутися до державного реєстратора та до суду і зупинити незаконні дії. Підключення тут.
Частина п'ята статті 390 ЦК України передбачає, що рішення про витребування нерухомості від добросовісного набувача може бути ухвалене лише за умови попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду. Аналогічні процесуальні вимоги передбачені, зокрема, у ГПК та ЦПК України.
Однак сам факт подання позову про витребування майна ще не означає автоматичного обов'язку вносити кошти на депозит. Ключовим є те, чи заявляє позивач вимогу саме до добросовісного набувача, чи наполягає на тому, що відповідач є недобросовісним володільцем.
Добросовісність або недобросовісність набуття не може визначатися формально - лише з факту державної реєстрації права власності або назви позову. Суд має оцінити обставини вибуття майна, ланцюг його відчуження, оплатність набуття, зв'язки між учасниками правочинів, поведінку набувача та інші докази, які можуть свідчити про його обізнаність щодо незаконності набуття.
