У спорах про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ключовим може стати не лише факт реєстрації права власності, а й питання, чи справді існувала воля уповноваженого органу на передачу землі у приватну власність. Особливої ваги це набуває у ситуаціях, коли паперова копія управлінського акта суперечить даним електронної системи документообігу.
Більше про те, як суд має оцінювати конфлікт між паперовим та електронним документом, читайте в повній аналітичній статті.
Проблема стала актуальною у справі № 205/2137/23, переданій на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Спір стосується витребування земельної ділянки, право власності на яку було зареєстровано за фізичною особою на підставі наказу ГУ Держгеокадастру. Прокурор стверджував, що держава фактично не ухвалювала рішення про передачу саме цієї ділянки саме цій особі.
У матеріалах справи існували дві копії наказу з однаковими датою та номером, але з різним змістом. Одна копія була пов'язана з реєстраційною справою відповідача, інша походила з електронної системи документообігу та стосувалася іншої особи й іншої земельної ділянки.
У касаційному провадженні постало питання: чи може суд автоматично надавати перевагу паперовому носію над електронним документом, якщо між ними є розбіжності.
Колегія суддів КЦС поставила під сумнів попередній підхід, за яким у разі розбіжностей між електронними та паперовими носіями пріоритет мають паперові відомості. На її думку, такий висновок може не відповідати положенням законодавства про електронні документи, адже електронний документ і паперовий документ за певних умов мають однакову юридичну силу.
Щоб оперативно дізнатися про появу правової позиції у цій справі, скористайтеся сервісом моніторингу правових позицій у LIGA360. Почніть працювати з LIGA360 вже сьогодні.
