Питання доведення суб'єктивної сторони злочинів проти власності має вирішальне значення для справедливої кваліфікації діяння. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду розглянула справу № 369/11891/22 (постанова від 1 червня 2026 року) щодо обов'язковості корисливого мотиву при вчиненні грабежу. Правова проблема полягала у визначенні, чи є бажання збагатитися невід'ємною ознакою поняття "викрадення", що зумовило передачу справи на розгляд палати через суттєві розбіжності в практиці.
Попередній підхід визначав корисливий мотив як обов'язковий елемент складу злочину. Об'єднана палата визнала це тлумачення помилковим, оскільки Кримінальний кодекс України не містить вказівки на конкретний мотив як обов'язкову ознаку статей 185 - 187. Визначальним є лише намір безповоротно заволодіти майном, а спонукання (помста, образа чи конфлікт) на кваліфікацію не впливають.
Щоденна робота адвоката потребує швидкого доступу до законів, підзаконних актів і професійних коментарів. LIGA360 об'єднує всі ці ресурси в одному інструменті, допомагаючи приймати зважені рішення. Почніть працювати з LIGA360 вже сьогодні.
Цей відступ змінює стратегію захисту, усуваючи можливість виправдання підсудних через відсутність мети наживи при фактичному вилученні майна. Новий підхід має забезпечити пріоритет захисту права власності незалежно від емоційного стану правопорушника.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.
