Право на стягнення часток у товаристві за договором купівлі-продажу є арбітрабельним і підлягає розгляду міжнародним комерційним арбітражем відповідно до чинного арбітражного застереження, погодженого сторонами. Такі правовідносини не мають корпоративного характеру, не пов'язані зі створенням, управлінням чи припиненням діяльності товариства, а також не містять похідних вимог щодо реєстрації майна чи майнових прав. Через це вони не підпадають під винятки, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 20 та п. 2 ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 20 серпня 2025 року у справі № 910/10001/24.
Обставини справи
Продавці часток звернулися до суду з позовом до товариства та австралійської компанії про стягнення часток і визначення їх розміру в статутних капіталах у зв'язку з неналежним виконанням компанією умов договору купівлі-продажу, зокрема щодо своєчасної та повної сплати купівельної ціни (відкладеного платежу).
Компанія звернулася з клопотанням залишити позов без розгляду через наявність між сторонами арбітражного застереження про передачу спорів за договором до міжнародного комерційного арбітражу.
Господарський суд ухвалою, з якою погодився апеляційний господарський суд, залишив позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК.
Позиція Верховного Суду
КГС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, підкресливши, що спір, який виникає з правочину купівлі-продажу часток, може бути переданий на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторони уклали відповідне арбітражне застереження. Підписання такого застереження свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі спорів на арбітраж.
Отже, у разі наявності чинної арбітражної угоди та своєчасного заперечення відповідача проти розгляду справи в господарському суді позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Спори, що стосуються правочинів щодо корпоративних прав, не підпадають під законодавчі заборони передачі їх на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.
Надання переваги господарському суду замість арбітражу, передбаченого сторонами в договорі, суперечить принципу добросовісності, якщо не доведено недійсності, втрати чинності або невиконуваності арбітражної угоди. КГС ВС зазначив, що така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 3 травня 2023 року у справі № 924/497/22.
За матеріалами пресслужби Верховного Суду
Хочете знайти практику правозастосування з актуальних питань? Найповнішу інформацію та інструменти legal research надасть LIGA360. Побачте всебічний контекст з різних інформаційних потоків: 1,8 млн НПА та аналітичних матеріалів, 116 млн судових рішень, 300 реєстрів і відкритих джерел. Замовте презентацію для вашої команди.
Читайте також:
Новий порядок розподілу судових витрат: зміни в судовій практиці після 16.07.2025
