Велика Палата Верховного Суду розглянула справу щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення позивача з посади» стосовно судді, який є діючим військовослужбовцем ЗСУ.
Про це йдеться в постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 990/98/25, інформує пресслужба П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Спірне питання - поновлення процесуального строку звернення до суду у зв'язку з обмеженням доступу до правової допомоги позивача.
ВП ВС вкотре зауважує, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Правовий висновок щодо пропуску процесуального строку звернення до суду, який пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності держави, згідно з положеннями статей 122 та 123 КАС, Касаційний адміністративний суд зробив у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24.
У вказаній постанові касаційний суд зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, у тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
ВП ВС відмічає, що лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду. Врахуванню підлягає, зокрема, обмеження доступу до правової допомоги, про що йде мова в розглянутій справі.
Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважає недоведеним, що припинення надання позивачу правової допомоги позбавляє останнього можливості звернутись за правовою допомогою до іншої особи, а тому цей факт не можна вважати обмеженням доступу до правової допомоги позивача і не може вважатися поважною підставою для поновлення процесуального строку звернення до суду.
Як знайти подібні судові рішення в один клік? Нова LIGA360 миттєво аналізує мільйони судових справ і обирає кейси саме для вас! А ще ви знайдете все пов'язане законодавство та аналітику від експертів. Замовте презентацію прямо сьогодні.
Читайте також:
