6 січня Кабінет Міністрів як суб'єкт законодавчої ініціативи зареєстрував у Парламенті законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики».
Про це повідомив Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді.
Зазначається, що законопроєкт має на меті встановлення нових засад і напрямів, які визначатимуть житлову політику України, що спрямована на створення можливостей та умов, за яких кожен матиме можливість вирішити житлове питання, набувши житло в оренду або у власність.
Проєкт спрямований на закладення основ для формування житлової політики України з урахуванням стандартів і норм керівних документів Європейського Союзу та статті 47 Конституції, створення сприятливого правового поля для залучення допомоги міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів.
Документом передбачається:
встановлення принципів житлової політики, що відповідають принципам, закладеним у міжнародних документах ЄС, а саме: доступності та безбар'єрності житла, непорушності права на житло та недоторканності житла, прозорості та громадської участі, свободи вибору, справедливості та рівного доступу кожного до житла, стратегічного планування, соціальної інтеграції;
закладення реалізації принципу стратегічного планування шляхом визначення переліку документів стратегічного планування, механізмів їх розробки та прийняття, контролю виконання;
необхідність розвитку державно-приватного партнерства як важливого елементу сприяння вирішенню житлового питання, що є важливою передумовою для залучення міжнародних партнерів;
закріплення, що житловий фонд України складається з приватного, державного та житлового фонду територіальних громад (встановлюється, що за цільовим призначенням державний житловий фонд і житловий фонд територіальних громад розподіляється на соціальне житло та службове житло, яке не може бути відчужене; закріплюється можливість залучення приватного житлового фонду як соціального житла);
закріплення, що житло з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад надається на умовах оренди з цільовим призначенням як соціальне житло або як службове житло. При цьому рівень орендної плати, що сплачується безпосередньо громадянином, залежить від рівня доходів і майна такого громадянина та регулюється шляхом встановлення механізмів субсидіювання;
створення кооперативів: житлових (для спільного володіння і користування житлом) і житлово-будівельних (для будівництва житла);
запровадження мінімальних і загальних вимог до споживчої якості житла;
реалізація фінансово-кредитних механізмів для набуття громадянами житла у власність (встановлюються обмеження на відчуження житла, набутого за фінансово-кредитними механізмами за підтримки держави або органів місцевого самоврядування, з метою недопущення зловживань);
декларування спрямування державної житлової політики на стимулювання, заохочення, регулювання приватної діяльності у житловій сфері;
запровадження та стимулювання створення інституцій, які здійснюватимуть будівництво та управління доступним житлом;
визначення гарантій захисту права на житло;
формування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи як публічного електронного реєстру, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання відомостей про житловий фонд України, а також про осіб, які можуть скористатися державною підтримкою в реалізації права на житло;
визнання такими, що втратили чинність, Житлового кодексу та Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».
Хочете отримувати експертну аналітику з гарячих бізнес-питань? У LIGA360 є матеріали для всієї команди: для юристів, бухгалтерів, комплаєнс-фахівців та керівників. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
Читайте також:
Ключові рішення Верховного Суду в спорах щодо договорів поставки
