ВС вказав, коли особисте зізнання у вчиненні кримінального правопорушення не вважається з'явленням із зізнанням

Особисте зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, подане особою після виявлення такого правоохоронними органами чи іншими особами та усвідомлення пов'язаних із цим ризиків, не вважається з'явленням із зізнанням. Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 444/1898/23.

У цьому провадженні логіста товариства, що спеціалізується, зокрема, на міжнародних перевезеннях, засуджено за частинами 1, 2 ст. 332 КК України, а саме за те, що він для безперешкодного перетину державного кордону України вніс до системи «Шлях» відомості про військовозобов'язаних осіб, що не є працівниками товариства, як водіїв належних зазначеному товариству транспортних засобів, чим сприяв 51 особі в незаконному переправленні через державний кордон України.

Місцевий суд, вирок якого апеляційний суд залишив без зміни, звільнив логіста від відбування призначеного покарання з випробуванням, обґрунтувавши своє рішення тим, що засуджений особисто зізнався у правопорушенні, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що у цій справі досудове розслідування розпочато за заявою директора товариства про те, що логіст товариства для безперешкодного перетину державного кордону України вніс до системи «Шлях» відомості про осіб, що не є працівниками товариства, як водіїв належних зазначеному товариству транспортних засобів, а не у зв'язку зі зверненням засудженого. Вказане не може вважатися з'явленням із зізнанням, оскільки зізнання подано засудженим після усвідомлення пов'язаних із цим ризиків та виявлення такого правоохоронними органами чи іншими особами.

За повідомленням на сайті ВС

Читайте також: Власник собак несе кримінальну відповідальність за тілесні ушкодження, завдані ними за межами домоволодіння: ВС