Нещодавно Верховний Суд розглянув кілька справ, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухомість, а також бізнесу.
Фахівці Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції виділили 5 найбільш цікавих з них.
1. У постанові від 19 грудня 2022 року у cправі № 921/318/22 Верховний Суд дав правову оцінку правомірності об'єднання в одній позовній заяві вимог про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконним і скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди.
Так, обласна прокуратура заявила позовні вимоги в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції та ГУ Держгеокадастру до міської ради, споживчого кооперативу про скасування державної реєстрації права власності на об‘єкт нерухомого майна (незавершене будівництво), визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди, оскільки, на думку прокурора, наявне порушення інтересів держави під час надання в оренду земельної ділянки комунальної форми власності, частина якої належить до земель природно-заповідного фонду.
За таких обставин Верховний Суд погодився з доводами заступника керівника обласної прокуратури про те, що заявлені позовні вимоги пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин наявності або відсутності порушеного права Державної екологічної інспекції та ГУ Держгеокадастру щодо спірної земельної ділянки. Також обґрунтованими визнані й доводи прокурора про те, що у цьому випадку об'єднання позовних вимог дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати сторонам процесуальні засоби, передбачені законодавством.
З огляду на наведене, Верховний Суд зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу.
2. У постанові від 19 грудня 2022 року у справі № 359/3951/17 Верховний Суд надав правову оцінку належності відповідача у спорі про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Верховний Суд, зокрема, зауважив, що державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Фактично, позивач заявив вимоги про позбавлення ОСОБА_4 права власності на домоволодіння та земельну ділянку, однак у цій справі ОСОБА_1 не заявлялися вимоги про витребування у ОСОБА_4 спірного майна, та він не був залучений до участі у справі як відповідач.
Оскільки належним відповідачем за вимогами про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на домоволодіння та земельну ділянку є ОСОБА_4, з урахуванням того, що в позові останній зазначений як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, а відповідачами є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не мають відношення до вчинення реєстраційних дій та не укладали з ОСОБА_4 договори, на підставі яких було зареєстровано його право власності на спірне нерухоме майно, позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а відтак задоволенню не підлягають.
SMS-Маяк - надійна допомога бізнесу в захисті нерухомості та землі. Налаштуйте моніторинг та отримуйте сповіщення про зміни в реєстрі речових прав. Замовляйте за посиланням.
3. У постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 926/54/22 Верховний Суд зауважив, що спори щодо скасування державної реєстрації залежно від суб'єктного складу сторін належать до цивільної або господарської юрисдикції.
Верховний Суд, зокрема, наголосив на тому, що метою звернення з позовом у даній справі в інтересах органу місцевого самоврядування прокурор зазначив захист порушених інтересів територіальної громади в особі позивача у сфері земельних відносин, оскільки реєстрація за відповідачем-1 права власності на нежитлові споруди, розташовані на земельній ділянці, власником якої є позивач і яка у встановленому законом порядку відповідачу-1 не передавалася, свідчить, як зазначає прокурор, про порушення інтересів органу місцевого самоврядування, яким є позивач, як власника такої земельної ділянки.
Позивач не був учасником публічно-правових відносин з відповідачем-2 (не звертався за наданням і не отримував адміністративної послуги у вигляді державної реєстрації права власності на спірне майно), а спірні правовідносини у даній справі пов'язані з необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку (державна реєстрація права на спірне майно обмежує право територіальної громади в особі позивача розпорядитися земельною ділянкою, на якій розміщене спірне майно, шляхом продажу права на неї за результатами аукціону), тобто, права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. До того ж, прийняте відповідачем-2 оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реєстрації прав іншої особи (відповідача-1), а не позивача.
Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із захистом права комунальної власності позивача на земельну ділянку, який (позивач) не є учасником публічно-правових відносин, цей спір не є публічно-правовим з огляду на суб'єктний склад сторін та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
4. У постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 320/10385/20 Верховний Суд зауважив, що оскарження наказу Мін'юсту щодо вирішення скарги у сфері державної реєстрації не належить до адміністративної юрисдикції.
Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Мінюсту «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», на підставі якого було скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», якими змінено виконавчого директора юридичної особи, а також місцезнаходження юридичної особи.
Такі фактичні обставини справи вказують на наявність між позивачем, ОСОБА_2 та юридичною особою корпоративного спору, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, цей спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим.
5. У постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 263/18985/19 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація не може легалізувати самочинне будівництво.
Так, статтею 24 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункти 1, 3, 4 частини першою зазначеної статті).
Верховний Суд зауважив, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Формулювання положень статті 376 ЦК виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно ніж ті, що встановлені цією статтею.
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, у силу наведених положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Якщо належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (частина друга статті 152 Земельного кодексу).
З огляду на відсутність доказів надання земельної ділянки відповідачу для будівництва спірного магазину, відсутність формування земельної ділянки та присвоєння їй указаної відповідачем поштової адреси, а також доказів реєстрації декларації та готовність спірного об'єкта - нежитлової будівлі, відсутні підстави для набуття ОСОБА_2 права власності не нерухоме майно, а здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності за відповідачем є незаконним, що має наслідком її скасування.
Захистіть свій бізнес інформацією у новому році. Тільки до 31 грудня ви можете підключити до 5 співробітників компанії до LIGA360 та отримати знижку 30%. А ще ви отримаєте додаткові сервіси медіамоніторингу та договірної роботи. Дізнайтесь більше переваг LIGA360 за посиланням.
Читайте також:
