12 березня 2020 року по всій території України було запроваджено карантин, який фактично досі триває. У свою чергу, вже з 17 березня того ж року було запроваджено адміністративну відповідальність за порушення правил останнього. Зокрема Кодекс адміністративного судочинства України (далі - «КУпАП») доповнено ч. 1 ст. 44-3. Відповідно до порядку, уповноважені органи складають протоколи про відповідні порушення, що розглядаються в подальшому судами. До переліку таких органів відносяться:
· Національна поліція;
· органи охорони здоров'я;
· центральний орган виконавчої влади (що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю);
· посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.
Не отримавши очікуваного дотримання режиму носіння масок громадянами в публічних місцях було вирішено прискорити процедуру притягнення до відповідальності за порушення відповідних правил карантину. В результаті, 06.11.2020 року ст. 44-3 КУпАП було доповнено ще однією відповідною частиною.
Також зазнала змін і сама процедура притягнення до адміністративної відповідальності. Було дозволено розглядати справи за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП виконавчим комітетам сільських, селищних, місцевих рад, органам Національної поліції та органам державної санітарно-епідеміологічної служби. Як наслідок, органи Національної поліції отримали право виносити постанови про накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці. Зазначені зміни певною мірою прискорили притягнення до адміністративної відповідальності громадян. Для бізнесу ж процедура залишилась більш розміреною.
Наразі ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративний штраф за недотримання карантину для громадян у розмірі 17000-34000 грн, а для посадових осіб - 34000-170000 грн. У той же час, ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачає штраф у розмірі 170-255 грн для громадян.
Стикнулися з незвичною правовою ситуацією? Відповідь знайдете на ІТ-платформі LIGA360. Покрокові алгоритми дій, судова практика, свіжа аналітика лідерів галузі. Подробиці за посиланням.
Останнє слово за судом
У правозастосовному процесі останнє слово залишається за судовою системою. Особливістю справ про адміністративні правопорушення є те, що їх не переглядає Верховний Суд у касаційному порядку. Тому апеляційний суд кожної області є остаточною національною інстанцією в питанні притягнення до відповідальності за порушення правил карантину.
З початку запровадження карантину було прийнято 112 617 постанов судами першої інстанції, з яких лише 2 427 рішення було переглянуто в апеляційному порядку, а це трохи більше 2%. З аналізу Єдиного реєстру судових рішень можна дійти висновку, що суди переважно на боці бізнесу та населення, адже близько 72% справ судами першої інстанції закрито без застосування відповідальності.
Актуальна судова практика
1. Відсутність маски - штраф
У своїй постанові від 16.06.2021 року у справі №509/2090/21 Одеський апеляційний суд скасував рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.05.2021 року, причиною чому послугував факт недоведеності складу адміністративного правопорушення.
За матеріалами справи, на громадянку України був складений адміністративний протокол за порушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Жінка здійснювала комерційну діяльність у громадському місці без засобів індивідуального захисту. Із доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення містили лише той самий протокол, однак судом було зазначено, що цього замало.
Апеляційний суд вказав, що провина підтверджується лише протоколом про адміністративне правопорушення. Однак даний документ не може бути визнаний беззаперечним доказом вини особи, оскільки за своєю правовою природою протокол не є самостійним беззаперечним доказом. У свою чергу обставини, що викладені в ньому, повинні бути перевірені із залученням інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Як заповнити договір швидко і без помилок? Спробуйте систему CONTRACTUM в LIGA360. Заповните мінімум полів з датами і сумами, і завантажите готовий договір. Також система автоматично підставить реквізити сторін. Деталі по посиланню.
2. Безпечна черга
Із свіженького. Постановою Ямпольского районного суду Вінницької області від 10.11.2021 року у справі № 153/1674/21 громадянина, який є власником магазину, визнано винним за порушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме за відсутність на підлозі маркування для перебування у черзі. Утім, особу звільнено від адміністративної відповідальності та винесено відносно неї усне зауваження.
В ході судового розгляду особа вину визнала та зазначила, що маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами раніше було в магазині у вигляді наклеєних на підлогу стрічок. Однак з часом стрічки стерлися і їх стало погано видно. На теперішній час маркування оновлено. Також особа вказала, що черг в її магазині немає.
Приймаючи рішення, суд розцінив пояснення особи, як щире каяття відповідно до приписів ст. 34 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнив її від адміністративної відповідальності.
3. Куди ж без «Епіцентру»
Броварський міськрайонний суд Київської області своєю постановою від 21.09.2021 року закрив справа №361/3642/21 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно посадової особи «Епіцентру» у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Однак це не задовільнило посадову особу та її представник звернувся до Київського апеляційного суду із скаргою, у якій вимагав закрити справу у зв'язку із недоведеністю вини.
У постанові від 01.11.2021 року Київський апеляційний суд погодився із доводами апеляційної скарги та виходив із недоведеності як вчинення самого адміністративного правопорушення, так і того, що саме ця посадова особа є відповідальною за обмеження діяльності суб'єкта господарювання у зв'язку із карантинними заходами.
Суд зазначив, що матеріли справи не містять відомостей про осіб, які забезпечують управління та роботу суб`єктом господарювання і правомочні припиняти чи обмежувати його діяльність, в тому числі у період дії обмежувальних заходів.
Оскільки зібрані у справі докази не дають підстав для висновку про факт вчиненого правопорушення, апеляційний суд погодився з доводами апеляційної скарги.
Дізнайтеся першими про правові зміни - мінімізуйте юридичні риски. ІТ- платформа LIGA360 сповістить про зміни законів, судових рішень, компаній. Заручитеся підтримкою надійного партнера ЛІГА :ЗАКОН в умовах постійних змін
4. Перевантажена «маршрутка»
Постановою Київського апеляційного суду від 20.09.2021 року у справі № 754/11601/21 скасовано постанову Деснянського районного суду міста Києва від 04.08.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності водія маршрутного транспортного засобу за перевезення пасажирів у кількості, що перевищує дозволену у період дії карантинних обмежень. Приймаючи таке рішення суд керувався недостатністю протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП для доведення вини особи. Крім того, суд відзначив необхідність зазначення в протоколі конкретної норми закону, що була порушена.
Як випливає з постанови суду першої інстанції, суддя обґрунтував винуватість особи лише доказами, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Проте апеляційний суд відзначив, що складений протокол не містить доказів порушення особою правил карантину, а викладена у ньому суть адміністративного правопорушення є суб`єктивною позицією особи, яка склала такий протокол.
Разом з тим, судом першої інстанції не вказано, яку саме статтю ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» порушив водій, хоча зазначення конкретних спеціальних норм при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП є обов`язковим.
При оформленні матеріалів даної справи працівниками поліції не встановлено особи пасажирів, яких перевозив водій, у них не відібрано пояснення і вони не вказані в протоколі як свідки правопорушення. Це безпосередньо свідчить про недотримання працівниками поліції вимог п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази, які підтверджують порушення водієм правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно протиепідемічних правил та норм, передбачених ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
5. Трапляються й казусні випадки
Постановою Київського апеляційного суду від 07.09.2021 року у справі № 362/1787/21 скасовано рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2021 року, яким за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП адміністратора клубу визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення. Громадянин не вжив заходів щодо закриття розважального закладу у нічний час.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку, що надані адміністратором докази підтверджують факт того, що він не є суб'єктом господарювання та не перебуває із власником клубу у трудових відносинах, а тому не був уповноважений впливати на режим роботи такого закладу.
6. Нелегальне кафе
Своєю іншою постановою від 14.06.2021 року у справі № 756/5775/21 Київський апеляційний суд, переглядаючи постанову Оболонського районного суду м. Києва, дійшов наступних цікавих висновків:
«Отже, уповноважена особа не дотрималась вказаних вимог закону при складанні щодо особи протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП, не зазначила, які саме пункти (положення) постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року порушено, належним чином не виклала суть вчиненого адміністративного правопорушення, що призвело до неконкретності змісту зазначеного протоколу, а також не відібрала пояснення у свідків щодо обставин події. Тобто, протокол про адміністративну відповідальність не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Окрім того, наявні в матеріалах справи фотознімки не підтверджують факту роботи літнього майданчика та обслуговування клієнтів, також як і не містять дати їх здійснення та зазначення особи, яка їх зробила.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, а також перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції особа свою провину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнала, у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення» зазначила, що з протоколом категорично не згодна, правила карантинну співробітники закладу не порушували.»
7. Справжній детектив
Говорячи про казусні ситуації, цікавою є справа № 761/14765/21, що розглядалась Шевченківським районним судом міста Києва та переглядалась Київським апеляційним судом. Відповідно до матеріалів справи, особа прийшла подавати до відділення поліції заяву про вчинення злочину. Однак, відповідно до раніше здійсненного повідомлення, ця ж особа, разом із іншими громадянами, здійснила пікет під будівлею поліції. В результаті на неї було складено протокол за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме за організацію масового заходу.
Утім, переглядаючи справу Київський апеляційний суд зазначив:
«Згідно роз`яснень МОЗ України до масових заходів відносяться заходи за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра).
Таким чином, заходи можуть проводитися за участі обмеженої кількості людей.
В даному випадку фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, оскільки матеріалами справи не встановлено, чи проводились ОСОБА_1 саме масові заходи, так як сама ОСОБА_1 пояснила, що вона і декілька потерпілих прийшли до національної поліції для подачі заяви про кримінальне правопорушення, при цьому суд не має права самостійно редагувати обставини, зазначені у протоколі, і так само не може відшукувати докази на користь особи, оскільки це становитиме порушення права на захист.
Так, аналіз протоколу про адмінправопорушення дозволяє дійти висновку про фактичну відсутність складу й події адміністративного правопорушення, оскільки співробітниками поліції не доведено факту проведення масового зібрання громадян, не визначено його чисельності. Судом також не зазначено, з яких міркувань він дійшов висновку що проводився саме масовий захід з участю ОСОБА_1 .
Сповіщення про пікетування не підтверджує факт проведення масових заходів, оскільки пікет може проводитись як однією особою так і декількома.
Вищенаведені суперечності є підставою для висновку про те, що протокол, складений відносно ОСОБА_1 у даній справі, не є належним та допустимим доказом її винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
З наявної у справі відеофіксації також не вбачається масового зібрання громадян, оскільки окрім ОСОБА_1 біля будівлі перебували декілька осіб.»
Готуєтеся до судового засідання? Дізнавайтеся шанси на перемогу в системі VerdictumPRO. Деталі по посиланню.
8. Маска в тролейбусі
Кумедний випадок стався в Деснянському районі міста Києва. Так, відповідно до постанові Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2021 року у справі № 754/16330/21, працівниками поліції було складено протокол про вчинення водієм тролейбусу № 30 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. У протоколі зазначено, що водій перебував за кермом тролейбуса з неналежно розміщеною на обличчі маскою. В тому ж протоколі водій зазначив, що маска була на роті, а тролейбус був пустим. У свою чергу, фотознімок тролейбуса, за кермом якого водій був, відсутній. Особливо суд відзначив про відсутність пояснень пасажирів у якості свідків.
Звісно ж судом було зазначено, що наданих доказів недостатньо для встановлення факту адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та закрив справу.
9. Казус з посвідченням особи
Черговий цікавий випадок відбувся у с. Виноградне Одеської області. Відповідно до постановлению Березовського районного суду Одеської області від 09.11.2021 року у справі № 494/1471/21, відносно особи складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме перебування на вулиці без документів, що посвідчують особу.
Під час розгляду справи встановлено, що винна особа була ідентифікована завдяки довідці про звільнення. Саме на підставі цього документу в подальшому був складений протокол про адміністративне правопорушення. Ось такий поліцейський парадокс: документом встановлено особу правопорушника для складення протоколу за присутність на вулиці без документа, що встановлює особу. Звісно, ця підстава призвела до закриття судом справи про адміністративне правопорушення.
У даному рішенні суд не керувався положеннями ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Саме він містить перелік документів, один з яких на період карантину повинна мати при собі особа. Але чи робить це рішення незаконним? Адже коли вдалось встановити особу аби скласти протокол про адміністративне порушення фактично вимога правоохоронців була досягнута.
10. Гуманні суди
Продовжуючи попередню думку, варто відмітити, що суди з порозумінням відносяться до відсутності в особи документів, що її встановлюють. У більшості випадків, визнаючи особу винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП звільняють її від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого.
Варто відмітити справедливість та гуманність таких рішень, адже відсутність у особи при собі посвідчення не несе тих негативних наслідків під час карантину, за які необхідно призначати штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн.
Подібні рішення не є рідкістю в нашій країні: постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 09.11.2021 року по справі № 508/741/21; постанова Овруцького районного суду Житомирської області від 19.11.2021 року по справі № 286/3502/21; постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.11.2021 року по справі № 161/19163/21 та інші.
Доведені порушення
Не слід забувати, що разом з адміністративною відповідальністю, 12.03.2020 року була змінена санкція ст. 325 Кримінального кодексу України (далі - «КК України») в бік суворості. Зокрема збільшений штраф та додано ще один вид покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 3-х років. Щоправда вже в кінці місяця зміни були відмінені і вже з 18.06.2020 року норма ст. 325 КК України повернулась у попередню редакцію.
Починаючи з запровадження карантину та по сьогоднішній день було винесено всього 3 вироки за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, пов'язаного із COVID-19 (справи №№ 643/1308/21, 646/2261/21, 646/5136/20). У зв'язку з рішеннями судів було засуджено директорів (власників) розважальних закладів до виплати штрафів. В усіх трьох випадках розважальні заклади працювали у нічний час наприкінці 2020 року та на початку 2021 року. З метою отримання прибутку у заборонений карантинними обмеженнями час власники закладів не здійснили необхідних дій, чим і порушили законодавство.
Вироки залишені без оскарження, а тому інформаційно-правової користі в собі не мають. Більш того, 2 вироки винесені щодо однієї й тієї ж особи на підставі угод про визнання вини, а один - просто на підставі визнання вини.
З аналізу цих рішень суду можна лише примітити, що визнання вини та погодження піти на угоду з обвинуваченням могло бути зумовлене кількома причинами:
1) фактичним блокуванням роботи розважальних закладів, що видно з переліку вилученого та арештованого під час обшуків майна;
2) очевидної обіцянки просити покарання не суворіше штрафу;
3) бажання власника якнайшвидше відновити господарську діяльність.
До-речі, як на мене, присуджений судом розмір штрафів в усіх трьох випадках не відповідає кримінальному законодавству. Адже, як я зазначав вище, після 18.06.2020 року розмір штрафів повинен був повернутись до попереднього розміру, а це не більше 1700 грн, у той час коли за вироками, винесеними після 18.06.2020 року, були призначені штрафи у розмірах: 17000 грн, 17000 грн та 34000 грн. Хоча, можливо, це також було частиною угоди з обвинуваченням, тільки усною.
Служби безпеки контролюють інформацію і риски на ІТ- платформі LIGA360. Цей єдиний простір для роботи департаменту, яке дозволить ділитися документами, досьє компаній, новинами і спільно обговорювати риски. Отримаєте максимальний функціонал продуктів ЛІГА :ЗАКОН для служби безпеки вже сьогодні.
