Фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) роз'яснили порядок та умови звернення стягнення на заробітну плату боржника у виконавчому провадженні.
Звернення стягнення на заробітну плату боржника, порядок здійснення відрахувань визначено в статтях 68 - 70 Закону «Про виконавче провадження».
Зокрема, стягнення на заробітну плату боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, наприклад, стягнення аліментних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Фахівці звернули увагу, що згідно зі статтею 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 6000 гривень, тобто у разі виконання рішення про стягнення заборгованості, розмір якої не перевищує 30 000 гривень, можливо одразу звертати стягнення на заробітну плату боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно.
Про звернення стягнення на заробітну плату боржника державний виконавець виносить постанову та надсилає її для виконання підприємству, установі, організації за місцем роботи боржника, які щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подають окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за певною встановленою формою.
Розмір відрахувань із заробітної плати боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
При цьому загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Проте це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати боржника, наприклад, у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, тому що у такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати боржника здійснює державний виконавець з власної ініціативи, у тому числі за заявою стягувача, про що складає відповідний акт.
Рішення, дії та бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені боржником виключно в судовому порядку.
Як найшвидше знайти релевантну судову практику? У системі VerdictumPRO є 20 фільтрів для пошуку. Обирайте рішення за інстанцією, найменуванням суду, прізвищем судді, за результатами та з правовою позицією ВС. Замовте VerdictumPRO окремо, або ще із 50 цифровими інструментами у складі LIGA360:Юрист.
Читайте також:
Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню: що потрібно знати
